Справа № 640/2389/19 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.
25 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2012 року перерахунок пенсії з обов'язковим включенням до неї матеріальної допомоги станом на 01.04.2012 року у розмірі місячного грошового забезпечення на рік (3069 грн. 78 коп.) на підставі поданої ним до цього управління довідки комісії з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області від 11.04.2018 року за вих. № 60, згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року по справі № 810/69/18 та з урахуванням постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року та ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 року у справі № 812/1462/14.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з огляду на наявність судового рішення, яким зобов'язано скласти і надати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з обов'язковим включенням до неї матеріальної допомоги, питання правомірності її включення такої є вирішеним. Тому, відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії , матеріальної допомоги, що призвело до зменшення розміру пенсії позивача.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Зокрема, апелянт наголошує, що відповідач незаконно відмовив у перерахунку пенсії за довідкою, виданою на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 майор внутрішньої служби, начальник терапевтичного відділення - лікар-терапевт міжобласної багатопрофільної лікарні при Луганському слідчому ізоляторі звільнений зі служби у запас Збройних сил за ст. 64 «ж» (за власним бажанням), що підтверджується копією витягу з наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань управління в Луганській області № 77 о/с від 06.11.2009 р.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 року у справі №810/69/18 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії. Зобов'язано Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії скласти і надати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2012 року з обов'язковим включенням до неї матеріальної допомоги станом на 01.04.2012 року у розмірі місячного грошового забезпечення на рік з урахуванням постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року та ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 року у справі №812/1462/14.
Вказане рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 року у справі № 810/69/18 набрало законної сили.
Також з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суд від 30.04.2014 року у справі № 812/1462/14, з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 року про виправлення описки, частково задоволено позов ОСОБА_1 до управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області. Зобов'язано Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області надати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2012 року з обов'язковим включенням до неї матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Рішення Луганського окружного адміністративного суд від 30.04.2014 року у справі 812/1462/14 набрало законної сили.
На виконання вищезазначених судових рішень Управлінням Державної пенітенціарної служби України в Луганській області листом від 11.04.2018 року вих. № 60 було надіслано позивачу довідку № 60 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, в якій, зокрема, зазначена матеріальна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на рік - 3069,78 грн.
16 липня 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив провести перерахунок пенсії на підставі вищезазначеної довідки з 01.04.2012 року з включенням до неї матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення - 3069,78 грн.
Листом відповідача від 15.08.2018 року за вих. № 2-170/К-01 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача, оскільки зазначені в довідці № 60 про розмір грошового забезпечення відповідно до ПКМУ № 355 види грошового забезпечення (матеріальна допомога) не носять постійний характер і не можуть бути враховані при нарахуванні пенсії.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ передбачається перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
В свою чергу, згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Правова позиція з цього питання була висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17
Таким чином, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для включення до грошового забезпечення, з якого здійснюється перерахунок пенсії, певних виплат та надбавок, є наявність системного та щомісячного характеру.
Оскільки, виплата матеріальної допомоги не має щомісячного характеру, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно її не враховано при відповідних нарахуваннях.
Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області видало позивачу довідку з включенням до неї матеріальної допомоги на виконання рішення суду.
Проте, на переконання колегії суддів, це не може бути підставою для включення матеріальної допомоги до грошового забезпечення для здійснення перерахунку, оскільки, як вже було зазначено, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік його складових.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко