16 вересня 2020 р. Справа № 818/763/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 818/763/18
за позовом Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"
про стягнення боргу з відшкодування пільгових пенсій,
Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - позивач, Сумське об'єднане УПФУ) звернулось до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі - відповідач, ПАТ "СМНВО"), в якій просило стягнути з відповідача борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списками № 1 та № 2 за грудень 2017 року в сумі 2 603 813,45 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 05747991) на користь Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. С. Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 40383837) борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1, №2 за грудень 2017 року в сумі 2 603 813,45 грн (два мільйони шістсот три тисячі вісімсот тринадцять гривень 45 копійок).
Відповідач, не погодившись з даим рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2017 року, призначених на пільгових умовах фізичних особам, зазначеним в розрахунках за списками № 1 та № 2. Крім того зауважує, що надані позивачем розрахунки не є платіжними документами, а підтверджують лише нарахування таких витрат. Встановлений законодавством обов'язок підприємства відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій безпосередньо пов'язаний саме з фактом понесення таких витрат, а не лише зі своєчасним виставленням розрахунку цих витрат.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с. 45-47).
Сумським об'єднаним УПФУ було направлено на адресу ПАТ “СМНВО” розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон № 1058), в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 1 та п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 2 (т.1, а.с. 5-43, 86-111).
Загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам ПАТ "СМНВО" за списком № 1, яка підлягала відшкодуванню відповідачем Сумському об'єднаному УПФУ за грудень 2017 року, склала 1 102 973,57 грн., за списком № 2 за грудень 2017 року 1 500 839,88 грн.. (а.с. 5,23).
Вказані суми відповідачем сплачені не були, внаслідок чого утворилася заборгованість за грудень 2017 року в загальному розмірі 2 603 813,45 грн.
У зв'язку з несплатою вказаної суми в добровільному порядку, Сумське об'єднане УПФУ звернулось до суду з цим позовом про стягнення з ПАТ “СМНВО” заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2017 року в загальному розмірі 2 603 813,45 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент розгляду справи відповідачем суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 2 603 813,45 грн. залишаються не відшкодованими, що підтверджується дослідженими матеріалами справи, доказів погашення боргу відповідачем не надано, а тому вимоги позивача щодо стягнення з ПАТ "СМНВО" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2017 року є обґрунтованими.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Порядок справляння та використання збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі по тексту - Закон № 400/97-ВР).
Статтею 1 Закону № 400/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ст.2 Закону № 400/97-ВР).
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі по тексту - Закон № 1058-ІV, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За таких обставин, відповідач зобов'язаний відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пенсій відповідно до пунктів "а", “б-“з” статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" або відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначає Інструкція про порядок Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2006 року за № 64/8663 (далі по тексту - Інструкція № 21-1).
Відповідно до п.6.1 Інструкції № 21-1 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (п.6.1 Інструкції № 21-1).
Згідно з п. 6.4. Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За приписами п.6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції).
Згідно з розрахунком Сумського об'єднаного УПФУ № 423 від 18.12.2017 щодо суми сплати ПАТ “СМНВО” на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, пункту “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій витрат за списком № 1 складає 1102973,57 грн., по списку №2 - 1500839,88 грн.
Крім того, колегія суддів зазначає, що предметом стягнення по даній справі є відшкодування відповідачем ПАТ “СМНВО” саме фактично понесених органами Пенсійного фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2017 року.
З метою підтвердження факту понесення цих витрат в розмірах, заявлених до стягнення, судом апеляційної інстанції було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено такі питання: чи підтверджується документально понесення позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій фізичним особам за грудень 2017 року за списком №1 у загальному розмірі 1 102 973.57грн.?; чи підтверджується документально понесення позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій фізичним особам за грудень 2017 року за списком №2 у загальному розмірі 1 500 839.88грн.?
Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку комісійної судової економічної експертизи № 1713/424-436 від 30.04.2020, за результатами проведеного дослідження представлених документів визначено, що понесення Сумським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій фізичним особам за грудень 2017 року за списком № 1 у загальному розмірі 1068712,79грн, підтверджується документально на суму 1053294,41 грн. та не підтверджується документально на суму 15418,38 грн.
Понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій фізичним особам за грудень 2017 року за Списком № 1 на суму 34260,78 грн. не можуть бути документально підтверджені Сумським об'єднаним управлінням ПФУ Сумської області, оскільки ці витрати є витратами інших територіальних органів Пенсійного фонду України і включаються до розрахунку на відшкодування АТ “Сумське НВО” згідно розрахунків цих територіальних органів Пенсійного фонду України на підставі вимог п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.
Крім того, згідно з висновком експертизи, за результатами проведеного дослідження представлених документів визначено, що понесення Сумським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій фізичним особам за грудень 2017 року за списком № 2 у загальному розмірі 1482263,10грн, підтверджується документально на суму 1450727,20 грн та не підтверджується документально на суму 33246,68 грн. , а також в обсязі представлених на дослідження документів не відається за можливе документально ні підтвердити, ні спростувати зменшення витрат на суму 1710, 78 грн.
Понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій фізичним особам за грудень 2017 року за Списком № 2 на суму 18576,78 грн. не можуть бути документально підтверджені Сумським об'єднаним управлінням ПФУ Сумської області, оскільки ці витрати є витратами інших територіальних органів Пенсійного фонду України і включаються до розрахунку на відшкодування АТ “Сумське НВО” згідно розрахунків цих територіальних органів Пенсійного фонду України на підставі вимог п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (п.2 ч.2 ст.72 КАС України).
Згідно з ч.ч. 1, 4, 6, 7 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів зазначає, що наявний в матеріалах справи висновок експертів за результатами проведення судової економічної експертизи № 1713/424-436 від 30.04.2020 містить обов'язкові реквізити, передбачені ч.ч.6, 7 ст.101 КАС України, зокрема, підтвердження експертами про попередження їх про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України, засвідчене власноручними підписами експертів.
Вказаний висновок відповідає критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, містить відповіді на питання, поставлені в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018, а отже, у колегії суддів відсутні підстави для неприйняття цього висновку в якості доказу по справі № 818/763/18.
З урахуванням наведеного висновку експертизи, позивачем не підтверджено факт понесення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 та списком № 2 на загальну суму 99791,84грн.
Водночас, наданими на дослідження експертизи документами підтверджено понесення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 на загальну суму 2504021,61 грн.
Отже. матеріалами справи підтверджено, що у відповідача наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, та списком № 2 за п.п. “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” всього на суму 2504021,61 грн.
Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб відповідач до суду не подав, а судом апеляційної інстанції таких доказів не виявлено. Наявність спірної суми заборгованості підтверджується наявними у справі документами.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ "СМНВО" на користь Сумського об'єднаного УПФУ суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за п. “а”, п.п. “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у розмірі 2504021,61 грн.
Водночас, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за п. “а”, п.п. “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в розмірі 99791,84., слід відмовити.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог Сумського об'єднаного УПФУ про стягнення з ПАТ “СМНВО” витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2017 року в розмірі 99791,84 грн. з прийняттям у цій частині постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" - задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 року по справі № 818/763/18 - скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на користь Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1, №2 за грудень 2017 року в сумі 99 791 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот дев'яносто один) грн. 84 коп.
Прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні позовних вимог Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" про стягнення боргу з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 99 791,84 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот дев'яносто один) грн. 84 коп. - відмовити.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2018р. по справі №818/763/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Спаскін О.А.
Судді П'янова Я.В. Любчич Л.В.
Повний текст постанови виготовлений 24.09.2020 року