Справа № 368/746/19 Головуючий в суді 1-ої інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/2962/2020 Суддя -доповідач - ОСОБА_2
22 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_6 ,
засудженого: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області ОСОБА_9 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2020 року, якою задоволено подання начальника ДУ "Кагарлицька виправна колонія (№ 115)", погоджене з спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації та звільнено умовно-достроково на 1 рік 160 днів засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
До Кагарлицького районного суду Київської області надійшло подання начальника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)»погоджене з спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування основного покарання ОСОБА_7 , засудженого вироком Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2019 року за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області вищевказане подання задоволено та звільнено від подальшого відбування основного покарання ОСОБА_7 умовно-достроково на 1 рік 160 днів.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_7 став на шлях виправлення, довів своє виправлення, відбув 1/2 частину міри покарання, а тому відносно нього може бути застосовано ст. 81 КК України щодо основного покарання у виді позбавлення волі.
Не погоджуючись із таким рішенням, заступник прокурора Київської області ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні подання начальника ДУ "Кагарлицька виправна колонія (№ 115)" про застосування до засудженого ОСОБА_7 умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
Зазначає, що висновок суду про виправлення засудженого повинен грунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який передує настанню строку, після відбуття якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Вказує, що ОСОБА_7 своєю поведінкою не довів своє виправлення, оскільки відбуває покарання незначний термін, майже 7 місяців, що не дає підстав для об'єктивного висновку щодо виправлення засудженого, а тому застосування до нього умовно-дострокового звільнення є передчасним.
Також зазначає, що наявність у ОСОБА_7 заохочень не може свідчити про виправлення засудженого, оскільки сумлінна поведінка засудженого передбачає не тільки наявність заохочень, але й те, що засуджений подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених
Крім того, в апеляційній скарзі прокурор зазначає, що судом не враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, який згідно ч. 2 ст. 286 КК України є тяжким, наслідком якого стала смерть людини, а також ставлення до вчиненого кримінального правопорушення засудженого ОСОБА_7 , який, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, засудженого та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Колегією суддів встановлена наявність такої невідповідності висновків суду, викладених у оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, допущених під час судового розгляду.
Згідно п.3 ч.3 ст.81 КК України та п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване лише після повного, всебічного вивчення даних про особу засудженого та після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Згідно ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим передбаченого частиною третьою цієї статті відповідної частини строку покарання, при цьому якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до положень ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Таким чином, головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Так, із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 засуджений вироком Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2019 року за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Початок строку відбування покарання - 21 грудня 2018 року.
Кінець строк покарання - 31 грудня 2021 року.
1/2 строку покарання - 01 липня 2020 року.
Згідно з характеристикою від 09 липня 2020 року та довідкою про заохочення та дисциплінарні стягнення за матеріалами особової справи засудженого ОСОБА_7 , за період відбування покарання в колонії характеризується з позитивної сторони, дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, за що отримав два заохочення, порушень не допускає, дисциплінарних стягнень не має. Дотримується правомірних відносин та ввічливого ставлення з персоналом установи, утримує в чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, має охайний вигляд. Залучений до суспільно корисної оплачуваної праці на посаді робітника на підприємстві УВП ДП "Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№115)" Дбайливо ставиться до майна установи, виконує законні вимоги персоналу установи виконання покарання. До виконання робіт по благоустрою установи відноситься з розумною ініціативою, пройшов курси з підготовки до звільнення.
Як убачається з оскаржуваної ухвали, районним судом при звільненні ОСОБА_7 від відбування покарання умовно-достроково враховано, що засуджений відбув 1/2 строку покарання і довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Проте, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що ОСОБА_7 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким, та наслідком якого настала смерть людини, а також ставлення ОСОБА_7 до вчиненого кримінального правопорушення, який, з метою уникнення відповідальності за вчинене, з місця дорожньо-транспортної пригоди зник.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо передчасності умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання і приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав стверджувати про виправлення та перевиховання ОСОБА_7 за час відбування покарання, а тому застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є передчасним.
Виходячи з наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з ухваленням нової ухвали, якою слід відмовити в задоволені подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2020 року, якою задоволено подання начальника ДУ "Кагарлицька виправна колонія (№ 115)", погоджене з спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації та звільнено умовно-достроково на 1 рік 160 днів засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання начальника ДУ "Кагарлицька виправна колонія (№ 115)" про звільнення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: