33/824/1842/2020 Суддя 1 інстанції - Колесник О.М.
21 вересня 2020 року суддя Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року про визнання винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 10 200 з позбавленням права керування транспортним засобом строком 1 рік
Згідно постановою судді 19.02.2020 року о 23-45 годин водій ОСОБА_2 керувала автомобілем «Тойота Королла», д.н.з. НОМЕР_1 по просп. М.Бажана біля станції метро «Харківська» в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась в присутності двох свідків, порушивши п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року скасувати, а справу закрити.
При цьому апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вона 19 лютого 2020 року о 23 годині 45 хвилин керувала будь-яким транспортним засобом.
Також апелянт вказує на порушення вимог ст. 266 КУпАП щодо проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів та відсутність в матеріалах справи направлення, що свідчить про те, що поліцейські у встановленому законом порядку не направляли водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Також в матеріалах справи відсутні докази відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, як того вимагає ст. 266 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 , будучи належним повідомленою про час слухання справи в суді апеляційної інстанції, в судові засідання неодноразово не з'явилась, справа розглянута суддею апеляційного суду без участі апелянтки.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, а постанову судді необхідно залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року, про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Посилання ОСОБА_2 на відсутність доказів того, що вона керувала транспортним засобом спростовується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що окрім складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП і при оголошенні поліцейським рішення про притягнення до відповідальності за ст. 126 КУпАП ОСОБА_2 з таким рішенням погодилась, тобто визнала, що керувала транспортним засобом без відповідних документів або не пред'явила їх для перевірки.
Посилання в апеляції на порушення вимог ст. 266 КУпАП щодо проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відсутність в матеріалах справи направлення на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння не можуть бути взятими до уваги, позаяк ОСОБА_2 відмовилась від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я, відтак підстав для застосування технічних засобів чи видачі направлення не було.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не відсторонювалась від керуванням транспортного засобу спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого убачається, що ОСОБА_2 була відсторонена від керування автомобілем, на місце зупинки транспортного засобу прибув евакуатор, оскільки протягом більш як двох годин на місце зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 не прибули особи, які могли, за твердженням водія, забрати автомобіль.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо незаконності та необґрунтованості постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року не підтвердились, відтак підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська