№ 33/824/1727/2020 Суддя І інстанції - Яценко Н.О.
21 вересня 2020 року суддя Київського апеляційного суду Ковальська В.В., за участю захисника Єрмак В.О.., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2020 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Згідно з постановою судді 01.02.2020 року о 01 год. 15 хв. в м. Києві, по вул. Луговій, 16, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», №ARHK-0565, принтер №ARHJ-0271 тест №1484. Проба позитивна 0,58 проміле. Своїми діями водій порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2020 року та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вказує на те, що його огляд на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП вважається недійсним.
Зокрема, апелянт стверджує, що прилад Драгер застосовувався до нього двічі, причому перший показник складав 0,55 проміле, а другий - 0, 58 проміле. ОСОБА_1 висловив свою незгоду з результатами дослідження. Така різниця у показниках, на думку апелянта, дає підстави вважати, що прилад не мав відповідного ліцензування.
Також в апеляції вказується, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 зміст ст. 63 Конституції України, позбавили його можливості зв'язатись з адвокатом та не дали змоги написати у протоколі про адміністративні правопорушення свої заперечення.
Окрім того, апелянт зазначає, що при розгляду справи суд позбавив ОСОБА_1 права на надання правової допомоги, ознайомлення з матеріалами справи, подання заяв та клопотань, оскільки не задовольнив його усного клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю укласти угоду з адвокатом.
Заслухавши пояснення захисника Єрмак В.О., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2020 року про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у постанові доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення, результатами застосування приладу «Драгер» № ARHK-0565, де зазначено результат тесту: 0,58 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та відеоматеріалом з бодікамери поліцейського АА 00513.
Посилання апелянта на відсутність ліцензування приладу Драгер є голослівними, а твердження про те, що прилад застосовувався двічі з різними результатами спростовується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння спростовуються пояснення апелянта про те, що ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з результатами дослідження.
Зокрема, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 зазначено результат огляду 0,58 проміле і згоду з таким результатом ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом.
З протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та він власноруч виклав письмові пояснення по суті правопорушення, відтак суддя апеляційного суду не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушень прав особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, при складанні працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення.
Також не можуть бути взятими до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушення прав ОСОБА_1 в суді першої інстанції, позаяк в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_1 заявляв клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю участі захисника, а також дані про те, що він був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи чи заявляти клопотання.
Так, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 заявляв письмове клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 28 лютого 2020 року, яке було задоволено судом, а 12 березня 2020 року ОСОБА_1 брав участь в судовому засіданні та давав письмові пояснення по суті справи.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення є безпідставними, відтак підстав для скасування постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2020 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закриття провадження у справі немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2020 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська