Справа № 22-ц/824/10805/2020 Головуючий у 1-й інстанції: Муранова- Лесів І.В.
359/8578/13-ц Доповідач-Чобіток А.О.
Іменем України
21 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.
секретар - Зиль Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2020 року за заявою Акціонерного товариства « Укрсиббанк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
28.01.2020 рокудо Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана заява АТ «УкрСиббанк» з клопотанням:
- видати дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа №2/359/67/2014,виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 1720,50 грн. судового збору;
-визнати причини пропуску строку для пред'явлення оригіналу виконавчого листа №2/359/67/2014 поважними та поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання оригіналу виконавчого листа № 2/359/67/2014, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 1720,50грн. судового збору;
-видати дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа №2/359/67/2014,виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ « УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 162862,30 доларів США, еквівалентом якої за офіційним курсом НБУ станом на 12.08.2013 р. є сума в розмірі 1301758 грн.36 коп. заборгованості за кредитом та по відсотках та 84210грн. 56 коп. нарахованої пені за кредитним договором, а всього стягнути 1385968,92 грн.;
-визнати причини пропуску строку для пред'явлення оригіналу виконавчого листа №2/359/67/2014 поважними та поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання оригіналу виконавчого листа № 2/359/67/2014 виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» грошової суми у розмірі 162 862, 30 доларів США, еквівалентом якої за офіційним курсом НБУ станом на 12.08.2013 р. є сума в розмірі 1301758 грн.36 коп. заборгованості за кредитом та по відсотках та 84 210 грн. 56 коп. нарахованої пені за кредитним договором, а всього стягнути 1385968,92 грн.(а.с.1-4).
При цьому заявник зазначав, що на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2014 року в справі №359/8578/13-ц за позовом ПАТ «УкрСибббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, отримано оригінали виконавчих листів від 03.03.2014 р., які було направлено до виконання до Бориспільського ВДВС ГТУЮ Київської області, де вони і перебували на примусовому виконанні. З листа ГТУЮ Київської області від 24.12.2019 року про хід виконавчих проваджень та місцезнаходження оригіналів виконавчих листів стало відомо, що постановами ВДВС вони були повернуті стягувачу з підстав відсутності у боржників майна, на яке можна звернути стягнення, та виконавчі провадження знищено.
Заявник наголошує, що ні на поштову адресу, ні на адресу для листування, банку оригінали виконавчих листів із вказаними постановами не надходили, отже вважають,що виконавчі листи втрачено при пересилцізасобом поштового зв'язку. Дані обставини спричинили пропуск строків для повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання. Оскільки станом на 14.01.2020 року, день звернення з заявою до суду, боржниками зобов'язання за виконавчими листами не виконано, заборгованість не погашена, банк має намір скористатися правом подачі виконавчих листів на примусове виконання до органів ДВС, у зв'язку з чим і звернувся з даною заявою до суду.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2020 року заяву АТ «УкрСиббанк» задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою в задоволенні заяви АТ «УкрСиббанк» відмовити повністю. Уважають, що суд неправомірно видав дублікати виконавчих документів та поновив строки на їх пред'явлення, оскільки стягувач зобов'язаний був в межах річного строку після набрання рішенням суду законної сили не тільки пред'явити виконавчий лист до виконання, а й цікавитися станом виконавчого провадження в межах розумних строків.
Перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника боржників, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції при розгляді даної заяви АТ «УкрСиббанк» установлено, що заочним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2014 року, ухваленим у цивільній справі №2/359/8578/13-ц за позовом ПАТ «УкрСибббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» - 162862,30 доларів США еквівалентом якої за офіційним курсом НБУ станом на 12.08.2013 р. є сума в розмірі 1301758 грн.36 коп. заборгованості за кредитом та по відсотках та 84210 грн. 56 коп. нарахованої пені за кредитним договором, а всього стягнути 1385968 грн.92 коп. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати по 1720 грн.50 коп. з кожного (а.с. 5-7).
Рішення суду набрало законної сили, та 05.03.2014 року, за заявою представника ПАТ «УкрСиббанк» було видано чотири виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором (а.с.10,11, та а.с. 50,54 матеріалів ц.с. № 2/359/67/14, 359/8578/13-ц).
Представником ПАТ «УкрСиббанк» до відділу ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області на примусове виконання було направлено оригінали вказаних виконавчих листів (а.с.1,2).
Відповідно до повідомлень Бориспільського міськрайонногоВДВС ГТУЮу Київськійобласті №55910від 24.12.2019 та № 55917від 24.12.2019 (а.с.8,9), у Відділі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №43234328 по виконанню виконавчого листа №2/359/67/2014 від 03.03.2014 року, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судового збору 1720,50 грн. 30.11.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна) та направлено стягувачу рекомендованою кореспонденцією за вихідним №5393 за адресою: м. Харків, просп.. Московський, 60. Надати більш детальну інформацію не видається за можливе, оскільки дане виконавче провадження знищене.
Також у Відділі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №43234060 по виконанню виконавчого листа № 2/359/67/2014 від 03.03.2014 року виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» боргу у розмірі 1385968,92 грн. 30.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення, копію та оригінал виконавчого документа надіслано стягувачу. Додатково повідомили, вищевказаний виконавчий документ повторно на примусове виконання до відділу не пред'являвся та більш детальну інформацію надати неможливо, оскільки відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №2274/5від 25.12.2008 «строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки».
Доказів направлення оригіналів виконавчих документів відділом ДВС не надано.
Пунктом 6 узагальнення «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» також роз'яснено, що згідно з ч. 1 ст. 370 ЦПК ( редакція ЦПК 2004 року) замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу може бути виданий дублікат цих документів.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
Слід відмітити, що із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред'явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Разом з тим п.п. 17.4) Перехідних положень ХІІ ЦПК України в редакції 2017 року, який діє на час постановлення ухвали судом першої інстанції передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При цьому статтею 433 ЦПК України в редакції 2017 року визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Задовольняючи заяву АТ «УкрСиббанк», суд першої інстанції виходив з того, що видані Бориспільським міськрайонним судом виконавчі документи на виконання рішення в справі № 2/359/67/14, 359/8578/13-ц дійсно були втрачені, що унеможливлює виконання рішення в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», врахувавши при цьому, що отримані стягувачем виконавчі листи були пред'явлені до виконання у визначений законом термін. Будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що рішення суду виконано і заборгованість погашена, суду надано не було.
У справі «Бурдов проти Росії» від 7 травня 2002 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їх справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухвалене будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду» .
У справі «Soering vs UK» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і талий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов'язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Таким чином, процес примусового виконання судового рішення у цивільній справі необхідно розглядати як невід'ємну частину механізму судового захисту права в порядку цивільного судочинства виходячи з наступного:
1) мета цивільного судочинства, закріплена у ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України в редакції 2004 року та у ст. 2 в редакції 2017 року (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави) в повній мірі досягається лише в результаті виконання вимог судового рішення. Виконавче провадження є логічним продовженням судового розгляду та не може без нього існувати, як і сам судовий розгляд втрачає сенс без можливості звернення судового рішення до примусового виконання;
2) провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов'язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію.
Суд апеляційної інстанції уважає судове рішення суду першої інстанції законним, оскільки судом належним чином перевірено та встановлено факт втрати виконавчих документів та з дотриманням норм процесуального права поновлено строк на пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Посилання боржників на те, що стягувач повинен цікавитися станом виконавчого провадження в межах розумних строків, на увагу не заслуговує, оскільки саме на боржникові лежить обов'язок виконання рішення суду і саме боржник повинен бути зацікавлений у якнайшвидшому його виконанні.
Будь-яких доказів того, що після набрання 05.03.2014 року законної сили заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2014 року, ухваленим у цивільній справі №2/359/8578/13-ц, боржники намагались його виконати, хоча б частково, але стягувач був в цьому не зацікавлений, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не надано, що свідчить про ухилення останніх від виконання зобов'язань, покладених на них рішенням суду.
На підставі викладеного ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави до скасування якої відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: А. О. Чобіток
Судді: О. В. Немировська
Т. І. Ящук