Справа № 761/9500/20 Головуючий в суді І інстанції - Трубніков А.В.
Провадження № 33/824/2353/2020 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
14 вересня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.
секретар: Ганжа В.В.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 13.03.2020 року о 02 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Володимирській, 15, керував автомобілем „Опель", д/н НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Таким чином в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік з моменту їх вилучення. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення або повернути протокол про адміністративне правопорушення відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що він відмовився тільки від огляду на місці, але просив щоб його відвезли до нарколога, однак працівники поліції йому відмовили, у зв'язку з чим останніми порушено порядок огляду за ст.266 КУпАП, що тягне недійсність всієї процедури.
Окрім того час в протоколі, відео і поясненнях свідків зовсім різний. Підписи одного зі свідків у свіченнях немає, а наявний підпис другого свідка не збігається з його ж підписом в протоколі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, з огляду на положення ст.252 КУпАП про те, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, остаточне судове рішення в справі про адміністративне правопорушення повинно містити мотиви його прийняття з розкриттям змісту доказів, які доводять чи спростовують обставини, які мають значення по справі.
Крім того відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне, згідно з вимогами ст.277-2 КУпАП, її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, є невмотивованим і не підтверджується доказами.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
За положеннями ст.266 КУпАП, вищезгаданої Інструкції і Порядку особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суддя місцевого суду, не виконавши належним чином вимоги ст.268 КУпАП, розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у його відсутність.
Крім того, приймаючи рішення про винуватість, зазначив у постанові суду, що ОСОБА_1 13 березня 2020 року о 02 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Володимирській, 15, керував автомобілем „Опель", д/н НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.
Однак, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №110438 від 13 березня 2020 ОСОБА_1 , 13 березня 2020 року о 02 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Володимирській, 15, керував автомобілем „Опель", д/н НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Також, апеляційний суд звертає увагу на неточності з протоколом та з письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , відповідно до яких останній пояснив, що 13 березня 2020 року о 01 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Володимирській, 15, він був запрошений співробітниками патрульної поліції в якості свідка, та в його присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому Законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря нарколога для визначення стану сп'яніння, підпис свідка в поясненнях відсутній. В поясненнях іншого свідка ОСОБА_3 , час події відсутній взагалі.
Крім того, в суді апеляційної інстанції був переглянутий відеозапис з нагрудної камери поліцейських з якого вбачається, що водію ОСОБА_1 було роз'яснено працівниками поліції порядок відмови від огляду. Також з іншого відеозапису вбачається, що при свідках ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, а не роз'яснено його право проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога.
Враховуючи наведене, слід погодитися з доводами апелянта про те, що суддею місцевого суду не були дотримані вимоги ст.ст.245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, до того ж за результатами апеляційного розгляду висновки судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.
Так, після відновлення прав ОСОБА_1 , гарантованих йому ст.268 КУпАП, безпосередньо в судовому засіданні апеляційного суду він пояснив, що 13 березня 2020 року, керуючи автомобілем „Опель", д/н НОМЕР_2 , в м. Києві по вул. Володимирській, 15, був зупинений працівниками поліції, які запропонували пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, на що він відповів, що тестам не довіряє і був згоден проїхати до лікаря-нарколога. Однак, поліцейські йому цього не запропонували і наполягали на проходженні огляду на місці. Відеозапис, який міститься в матеріалах провадження є неповний і не висвічує всю бесіду поміж ним та поліцейськими.
Враховуючи положення ст.62 Конституції України, за змістом яких усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, аналізуючи указані докази, досліджені в судовому засіданні під час апеляційного розгляду, вважаю, що пояснення ОСОБА_1 щодо його незгоди з проходження огляду за допомогою алкотестера «Драгер» та згоди про проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, як такі, що не спростовані наявними у справі доказами, заслуговують на увагу, а відтак слід визнати, що в даному випадку не була дотримана процедура проведення огляду на стан сп'яніння, передбачена ст.266 КУпАП, отже результати огляду є недійсними.
За таких обставин, прихожу до висновку, що судове рішення місцевого суду стосовно ОСОБА_1 було постановлено з порушенням вимог, передбачених ст.ст.245, 251, 252, 268, 280 КУпАП, а тому воно підлягає скасуванню.
Враховуючи, що в справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження викладених в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 даних про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто порушенні п.2.5 ПДР України і вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко