ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 вересня 2020 року м. Київ № 640/2028/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Компанія Росток"
до про Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Пілецький Є.Г.
Приватне акціонерне товариство "Компанія Росток" (далі - ПАТ "Компанія Росток") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) від 26.12.2019 № 0451650405, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф в загальній сумі 449803,35 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Окружним адміністративним судом міста Києва було надано розстрочення виконання рішення суду у справі № 826/5555/18 про стягнення з ПАТ "Компанія Росток" податкового боргу у розмірі 19895882,95 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів. Також, зазначив, що листами від 12.09.2018 № 630-06, від 12.10.2018 № 689-06, від 22.10.2018 № 697-06 позивач звертався до Державної фіскальної служби України з проханням надати можливість скористатись законним правом на реалізацію пункту 200-1.9 статті 200 Податкового кодексу України у здійсненні реєстрації податкових накладних компанії, однак, станом на момент подачі скарги, всі звернення останнього залишились без відповіді зі сторони Державної фіскальної служби України. В підтвердження дотримання всіх вимог, встановлених Податковим кодексом України та Порядком № 569, позивач листом від 12.09.2018 № 630-06 надав до Державної фіскальної служби України повну інформацію та підтверджуючі дані про те, що компанією виконані всі необхідні вимоги щодо заповнення звітної нової податкової декларації та додатків до неї, як це і передбачено чинним законодавством України. Поряд з цим, до цього часу не визначені шляхи вирішення ситуації, що пов'язана з неможливістю реалізації компанії права на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а позивач й надалі позбавлений можливості здійснювати своєчасну реєстрацію податкових накладних.
Ухвалою суду від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/2028/20, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.03.2020.
27.02.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
17.03.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви у справі.
Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 19.03.2020 адміністративну справу № 640/2028/20 знято з розгляду, наступне судове засідання призначено на 09.04.2020.
Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. у відрядженні, 09.04.2020 адміністративну справу № 640/2028/20 знято з розгляду, наступне судове засідання призначено на 21.05.2020.
18.05.2020 до суду від представника відповідача Бондаренко О.О. надійшло клопотання, у якому остання просить суд замінити первісного відповідача на належного - Головне управління ДПС у м. Києві та оголосити перерву у справі.
Зважаючи на неявку учасників справи у судове засідання 21.05.2020, розгляд справи відкладено на 09.07.2020.
У підготовчому судовому засіданні 09.07.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України допущено процесуальне правонаступництво у справі відповідача - Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.
Ухвалою суду від 09.07.2020 закрито підготовче провадження у справі № 640/2028/20 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 17.09.2020.
Представник позивача у судове засідання 17.09.2020 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.09.2020 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17.09.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
29.11.2019 посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПАТ "Компанія Росток", за результатами якої складено акт № 8142/26-15-04-05-16/227560.
Актом перевірки встановлено порушення ПАТ "Компанія Росток" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в загальній кількості 1111 штук в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Як зазначено у висновку акта перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
На підставі виявленого порушення 26.12.2019 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України:
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2255475,77 грн - застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі 225547,77 грн;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 506136,65 грн - застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі 101227,38 грн;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 121718,21 грн - застосовано штраф в розмірі 30 % у сумі 36515,48 грн;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 42251,92 грн - застосовано штраф в розмірі 40 % у сумі 16900,78 грн;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 366 і більше календарних днів на суму ПДВ 139223,73 грн - застосовано штраф в розмірі 50 % у сумі 69611,94 грн.
Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.
Так, пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Так, актом перевірки зафіксовано, що порушення ПАТ "Компанія Росток" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в загальній кількості 1111 штук в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
При цьому, у позовній заяві взагалі відсутнє обґрунтування підстав та обставин, що зумовили несвоєчасну реєстрацію перелічених у акті перевірки податкових накладних.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неможливості останнім реалізувати право на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки 1111 податкових накладних були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Поряд з цим, позивачем не надано суду жодного доказу, що останнім були скеровані перелічені накладні у визначені ПК України строки.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
За визначенням підпункту 14.1.265 п. 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У свою чергу, за визначенням пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Верховний Суд у постановах від 03.05.2018 у справі № 818/1070/17, від 26.06.2018 у справі № 808/2127/17, від 27.04.2018 у справі № 820/4064/17, від 11.09.2018 у справі № 826/9114/16, від 11.12.2018 у справі № 820/898/18, від 12.02.2019 у справі № 813/1307/17, аналізуючи положення статті 109 ПК України, зазначив, що відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення.
Також, Верховний Суд в постанові від 03.09.2019 у справі № 826/4215/18 зазначив, що однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб'єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб'єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб). Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).
Аналізуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов'язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.
У свою чергу, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Таким чином, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).
Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 у справі № 826/5555/18 з ПАТ "Компанія Росток" на користь ГУ ДПС у м. Києві було стягнено податковий борг за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 19895882,95 грн.
Ухвалою суду від 10.09.2018 у справі №826/5555/18 розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 за позовом ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якого є ГУ ПДС у м. Києві) до ПАТ "Компанія "Росток" про стягнення коштів рівними частинами по 100000,00 грн кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01.10.2018 по 31.08.2019, та 18795882,95 грн до 31.09.2019 (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 ПК України.
Ухвалою суду від 26.09.2019 у справі № 826/5555/18 розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 за позовом ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якого є ГУ ПДС у м. Києві) до ПАТ "Компанія "Росток" про стягнення коштів рівними частинами по 100000 грн кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01.10.2019 по 31.08.2020, та 17695882,95 грн до 30.09.2020 (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 ПК України.
Поряд з цим, обставини щодо розстрочення виконання судового рішення, яким з позивача стягнуто податковий борг, не звільняє останнього від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладним.
Зважаючи на те, що позовна заява не містить в собі жодного обґрунтування причин порушення встановленого пунктом 201.10 статті 210 ПК України граничного строку реєстрації 1111 податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що порушення вказаних строків відбулось не з вини платника податків, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф спірним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" (03067, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ідентифікаційний код: 00227560) відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2020 року.