1/1181
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
24 вересня 2020 року м. Київ № 640/20798/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
приватного підприємства «МВА-УКРАЇНА»
до Кабінету Міністрів України
Фонду державного майна України
про визнання протиправними нормативно-правових актів, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій та встановлення відсутності компетенції
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного підприємства «МВА- УКРАЇНА» (надалі - позивач), адреса: 03087, місто Київ, вулиця Уманська, будинок 29, квартира 5 до Кабінету Міністрів України (надалі - відповідач 1), адреса: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2, Фонду державного майна України (надалі - відповідач 2), адреса: 01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1154-р «Питання управління приватним акціонерним товариством «Готель «Дніпро»;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Фонду державного майна України від 11 березня 2020 року № 442 «Про внесення змін до Наказу Фонду державного майна України від 28 грудня 2019 року № 1574 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році»;
- визнати дії Фонду державного майна України з оголошення та проведення аукціону з .продажу державного пакета акцій розміром 100 % статутного капіталу ПрАТ "Готель "Дніпро" протиправними та зобов'язати Фонд державного майна України утримуватися від укладення договору купівлі-продажу державного пакета акцій розміром 100 % статутного капіталу ПрАТ «Готель «Дніпро»;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) Фонду державного майна України стосовно приватизації державного пакета акцій розміром 100 % статутного капіталу ПрАТ «Готель «Дніпро».
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача в наслідок прийняття суб'єктами владних повноважень оскаржуваних рішень та вчинення протиправних дій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву приватного підприємства «МВА-УКРАЇНА» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з уточненням складу сторін або уточненням позовних вимог разом з її копією відповідно до кількості учасників справи.
В свою чергу, до Окружного адміністративного суду міста Києва на виконання вимог вказаної вище ухвали суду, позивачем було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з позовною заявою у новій редакції, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1154-р «Питання управління приватним акціонерним товариством «Готель «Дніпро»
Розглянувши вищевказану заяву та перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Так, частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить суд, визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1154-р «Питання управління приватним акціонерним товариством «Готель «Дніпро».
При цьому, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 02 вересня 2020 року, що підтверджується поштовим штампом на конверті.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що оскаржуване позивачем Розпорядження Кабінету міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1154-р «Питання управління приватним акціонерним товариством «Готель «Дніпро», в силу приписів пункту 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України не являється нормативно-правовим актом, як наслідок, до вказаного розпорядження не застосовуються строки оскарження, передбачені частиною 3 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, виходячи з вищевикладеного вбачається, що до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся поза межами шестимісячного строку, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Між тим, посилання позивача у позовній заяві на те, що останній лише ніби-то 15 червня 2020 року дізнався про порушення свого права оскаржуваним Розпорядженням Кабінету Міністрів України, а саме після оголошення аукціону з продажу Готелю «Дніпро», суд вважає необґрунтованими, оскільки оскаржувана постанова була прийнята та опублікована 27 листопада 2019 року, а позивач не зазначає будь-яких поважним причин, які заважали позивачу ознайомитись з вказаним розпорядженням починаючи з 27 листопада 2019 року
При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.
Суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У відповідності до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.
З урахуванням положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, недоліки позовної заяви можуть бути усунуті у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою, в якій зазначити підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву приватного підприємства «МВА-УКРАЇНА» залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Клочкова