ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 вересня 2020 року м. Київ № 640/17660/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до про Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,
13.09.2019 засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 направив до Окружного адміністративного суду міста Києва позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.06.2015 № 2921-17 та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 № 2921-17, видане Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, про сплату транспортного податку з фізичних осіб.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 640/17660/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
04.12.2019 до суду від представника відповідача Сметанюка Р.М. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
16.12.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що при спробі відчуження свого рухомого майна (транспортного засобу марки Сітроен, ДНЗ НОМЕР_1 ), 20.04.2019 отримав інформацію від сервісного центру МВС України про наявність податкового боргу, що підтверджується талон-заявою сервісного центру МВС України з номером черги № 151, для здійснення послуги, перереєстрації транспортного засобу марки Сітроен, ДНЗ НОМЕР_1 для оформлення договору купівлі-продажу. Стверджує, що про наявність податкового боргу позивачеві стало відомо після отримання відповіді Головним управлінням ДФС у м. Києві від 11.05.2019 № 59356/С/26-15-13-10-22, що є єдиним документальним підтвердженням про вручення позивачеві спірного податкового повідомлення-рішення. Пояснив, що у період з 17.06.2015 (дата податкового повідомлення-рішення) по 24.04.2019 (дата звернення із заявою до ДФС, щодо надання інформації про наявність податкового боргу), жодних листів та інформації про наявність у позивача податкового боргу останній не отримував. За наведених обставин, вважає, що звернувся до суду з позовом у межах встановленого Податковим кодексом України строку.
16.01.2020 представником відповідача Сметанюком Р.М. подано до суду клопотання про заміну сторони правонаступником та додаткові пояснення.
06.02.2020 представником відповідача Сметанюком Р.М. подано до суду додаткові пояснення.
22.04.2020 позивачем подано до суду клопотання про об'єднання справ.
Ухвалами суду від 24.04.2020:
- задоволено клопотання представника відповідача про заміну сторони у справі: допущено заміну первинного відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві;
- витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві документальне підтвердження направлення спірного податкового повідомлення-рішення на адресу позивача;
- повернуто ОСОБА_1 клопотання про об'єднання справ - без розгляду.
18.05.2020 представником відповідача Сметанюком Р.М. подано до суду додаткові пояснення.
Вивчивши заявлені клопотання учасниками справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене платником податку не пізніше 1095 дня з дня отримання такого рішення.
Так, 17.06.2015 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 2921-17, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.
23.06.2015 вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, 23.07.2015 вищезазначений лист повернувся на адресу відповідача без вручення, з відміткою на конверті "За закінченням терміну зберігання".
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з абзацом другим пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (абзац другий пункту 58.3 статті 58 ПК України в редакції до внесення змін згідно із Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII).
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац третій пункту 58.3 статті 58 ПК України).
Аналогічні положення містять норми Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204-ІІІ.
Поряд з цим, на думку суду, відмітка на конверті щодо причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є достатнім доказом інформування позивача про донарахування останньому суми грошового зобов'язання. Позначення "за закінченням терміну зберігання" не розкриває справжні причини, з яких рекомендований лист не був вручений адресату, та не свідчить про відмову адресата отримати лист.
Правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2019 у справі № 640/21350/18.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому йдеться не про обов'язок особи, а про існування обставин, які б свідчили про відсутність перешкод бути обізнаним з приводу рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, внаслідок яких відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи.
За змістом частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Матеріалами справи підтверджено, що про існування податкового боргу зі сплати транспортного податку позивачеві стало відомо після відвідування регіонального сервісного центру МВС в м. Києві.
Так, 20.04.2019 регіональним сервісним центром МВС в м. Києві сформовано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно якого майно позивача перебуває у податковій заставі згідно акта опису від 24.09.2018 № 757/26-15-17-03-15.
24.04.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив пояснити причини виникнення податкового боргу.
Листом від 11.05.2019 № 59356/С/26-15-13-10-22 Головне управління ДФС у м. Києві скерувало на адресу позивача копію податкового повідомлення-рішення від 17.06.2015 № 2921-17 та копію конверта з відміткою про повернення поштового відправлення.
13.09.2019 засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 направив до Окружного адміністративного суду міста Києва даний позов.
Суд акцентує увагу відповідача на тому, що обов'язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.
При цьому, суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:
- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;
- це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
На переконання суду, необізнаність позивача про донарахування контролюючим органом останньому суми грошового зобов'язання є беззаперечною обставиною, що перешкоджає зверненню до суду, при цьому, надані позивачем документи відповідають переліченим судом критеріям, що є правовою підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 .
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Катющенко