24 вересня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2577/20
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
2. Зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що дає право на призначення пільгової пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктом 1 частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 01.08.1990 по 27.04.1999 на посаді майстра будівельних та монтажних робіт в КП «Отделстрой» ПСО КП «Алчевскстрой».
3. Зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 1 частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових.
4. Стягнути з відповідача на користь позивача усі понесені ним документально підтверджені судові витрати.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що нею було надано відповідачу достатньо доказів на підтвердження наявності в неї права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а неврахування відповідачем поданих позивачем довідок вважає порушенням її конституційних прав на отримання належного пенсійного забезпечення.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, зазначивши, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, загальний страховий стаж позивача на дату звернення складає 40 років 3 місяці 22 дні. Розглянувши подані позивачем документи, Головним управлінням було відмовлено позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого первинними документами, оскільки посада майстра, зазначена у трудовій книжці позивача, відповідно до Списку №2 від 11.03.1994 №162, не користується правом на пільгове пенсійне забезпечення, а тому пільговий стаж, згідно довідки КП «Алчевськбуд» від 30.08.2011 №34, зарахувати неможливо.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась 03.06.2020 до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с.93).
До заяви про призначення пільгової пенсії за віком позивачем було додано, зокрема, трудову книжку; дипломи про здобуття спеціальної освіти, зокрема, за спеціальністю - «маляра (будівельного четвертого розряду); штукатура четвертого розряду»; довідки про заробітну плату; довідку про зміну назви організації; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників; документи про атестацію та інші.
Листом від 23.06.2020 №2500-0346-8/22549 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомлено позивачу про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с.43-45,94-96).
Свою відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії відповідач обґрунтував відсутністю у позивача відповідного пільгового стажу роботи, підтвердженого первинними документами. Зазначив, що пільговий стаж згідно довідки КП «Алчевськбуд» від 30.08.2011 №34 зарахувати неможливо, оскільки посада майстра відповідно до Списку №2 від 11.03.1994 №162 не користується правом на пільгове пенсійне забезпечення.
Вважаючи, що має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Суд зауважує, що спір виник у зв'язку із не зарахуванням позивачу пільгового стажу на посаді майстра, з метою призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2; спір щодо віку позивача, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутній.
Стосовно наявності підстав для зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно з положеннями Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам зазначеним в абзаці першому пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до статті 58 Закону №1058-IV пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Частиною 1 і частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим пункту 2, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які народилися по 31 березня 1965 року, після досягнення ними 50 років.
Працівникам, які не мають вказаного стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (5 років), пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Аналогічні положення містяться також в пункті «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.
За правилами статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст.ст.13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.
В свою чергу, законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком №637.
Суд зауважує, що позивач разом із заявою про призначення пільгової пенсії надала відповідачу трудову книжку серії НОМЕР_1 , згідно з відомостями якої вбачається, що ОСОБА_1 працювала в період з 01.08.1990 по 17.04.2000 в КП «Відділбуд» ПСО КП «Алчевськбуд» на посаді майстра (а.с.18-29,97-103).
При цьому трудова книжка позивача містить дані про прийняття та звільнення з роботи, дати та номери наказів, на підставі яких були внесені записи до трудової книжки, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства.
Разом з тим, трудова книжка не містить всіх відомостей, що дають змогу встановити спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема зайнятість працівника повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, так і відомостей про результати атестації робочого місця.
Отже, в даному випадку, подача додаткових документів, при зверненні за призначенням пенсії на пільгових умовах, є обов'язковою.
Також, варто зазначити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання вказаної постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В силу пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Тобто, положення вказаних пунктів передбачають віднесення періодів роботи до пільгового стажу незалежно від дати внесення посади або професії до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Комплексний аналіз норм Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 442 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 144 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, наказом Спеціалізованого управління «Відділбуд» Тресту «Алчевськбуд» Корпорації «Укрбуд» від 28.04.1994 №34, за результатами проведення атестації робочих місць, затверджено список професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгову пенсію відповідно до Списку №2, а саме: покрівельник; електрозварник, майстер, виконроб (а.с.31-32,104-105).
Відповідно до Розділу XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів» Списку №2 виробництв, робіт, професій і посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, право на пенсію на пільгових умовах надано майстрам будівельних і монтажних робіт.
Для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач до Головного управління надав уточнюючу довідку від 30.08.2011 №34, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в КП «Відділбуд» ПСО КП «Алчевськбуд» у період з 01.08.1990 по 27.04.1999 (08 років 08 місяців 26 днів), виконувала будівництво, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію та ремонт будівель за посадою майстра будівельних та монтажних робіт, що передбачена Списком №2 (розділ 27 підрозділ 2290000 б 23419), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (а.с.30,110).
Відповідач у листі від 23.06.2020 №2500-0346-8/22549 та у відзиві на позов вказує, що пільговий стаж, згідно довідки КП «Алчевськбуд» від 30.08.2011 №34, зарахувати неможливо, оскільки посада майстра, зазначена у трудовій книжці позивача, відповідно до Списку №2 від 11.03.1994 №162, не користується правом на пільгове пенсійне забезпечення.
Разом з тим суд відхиляє вказане твердження відповідача, оскільки формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі №593/283/17, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Також на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1788-XII.
Аналогічна правова позиція підтримана і Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач працювала на посаді, функціональні обов'язки якої передбачали виконання роботи за посадою майстра будівельних та монтажних робіт, що передбачена Списком №2 (розділ 27 підрозділ 2290100б-23419), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Отже посада позивача відповідала передбаченим Списком №2 посадам, чинним на період роботи останньої.
Також суд вважає, що ОСОБА_1 разом з заявою про призначення пенсії подані відповідачу усі необхідні документи для призначення пільгової пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, на момент подання заяви про призначення пенсії, мала необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, що свідчить про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Визначаючись щодо дати, з якої слід призначити позивачу пенсію, суд зауважує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Оскільки позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії 03.06.2020, то призначення пенсії позивачу має відбутися саме з 03.06.2020 - дати звернення із заявою про призначення пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом: визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що дає право на призначення пільгової пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктом 1 частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 01.08.1990 по 27.04.1999 на посаді майстра будівельних та монтажних робіт в КП «Отделстрой» ПСО КП «Алчевскстрой»; зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію з 03.06.2020, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 1 частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових.
За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до КАС України, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
У свою чергу, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надані суду: договір про надання правової допомоги від 06.07.2020, в якому зазначено про обов'язок Клієнта сплатити Адвокату гонорар; ордер на надання правової допомоги від 06.07.2020 серії ЧН №113151; розрахунок гонорару за надану правову допомогу від 09.07.2020 на загальну суму 3800,00 грн. за 5 годин (консультація позивача - 1 година на суму 800,00 грн.; узгодження правової позиції - 1 година на суму 800,00 грн.; складання, виготовлення та подання позовної заяви - 3 години на суму 2200,00 грн.); квитанцію до прибуткового касового ордера від 09.07.2020 на суму 3800,00 грн. (а.с.63,73-75).
Отже адвокатом документально доведено факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3800,00 грн.
Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6, 7 статті 134 КАС України).
З аналізу вищевикладеного випливає, що суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони у справі, яка заявляє про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката і яка зобов'язана довести неспівмірність вказаних витрат.
Разом з тим представником відповідача не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката з доказами не співмірності вказаних витрат, що свідчить про відсутність у суду підстав, за яких він може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Також позивачем за подання до суду адміністративного позову у даній справі сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату від 21.07.2020 №26207 (а.с.11).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин та з урахуванням задоволення адміністративного позову у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судових витрат на загальну суму 4640,80 грн., а саме: витрати на оплату судового збору у сумі 840,80 грн. та понесені витрати на правову допомогу у сумі 3800,00 грн.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що дає право на призначення пільгової пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктом 1 частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 01.08.1990 по 27.04.1999 на посаді майстра будівельних та монтажних робіт в КП «Отделстрой» ПСО КП «Алчевскстрой».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію з 03.06.2020, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 1 частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 4640 (чотири тисячі шістсот сорок) грн. 80 коп., а саме: витрати на оплату судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та понесені витрати на правову допомогу у сумі 3800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Суддя В.В. Падій