Рішення від 24.09.2020 по справі 620/2260/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/2260/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Заяць О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби України в особі Деснянського районного відділу в місті Чернігові УДМС України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просить визнати протиправною відмову Управління державної міграційної служби України в особі територіального підрозділу - Деснянського районного відділу у м. Чернігові УДМС України в Чернігівській області, щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-ХІІ, та зобов'язати Управління державної міграційної служби України в особі територіального підрозділу - Деснянського районного відділу у м. Чернігові УДМС України в Чернігівській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-ХІІ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в інтересах неповнолітньої дочки зверталася до відповідача з приводу видачі їй паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, на що отримала лист відповідь, з якої фактично вбачається, що підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки немає у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" від25.03.2015 №302.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду у справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У встановлений ухвалою суду строк, представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки відмова в оформленні і видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки прийнята на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній наголошує на протиправності відмови відповідача, зазначаючи про висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 викладені у рішенні від 19.09.2018.

Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримує свою позицію та просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач є матір'ю неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

ОСОБА_2 звернулась із заявою до Деснянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, в якій просила оформити бланк паспорту громадянина України та видати паспорт у вигляді паспортної книжечки.

Відповідачем надано відповідь, з якої фактично вбачається, що підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки немає у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" від25.03.2015 № 302. Також, повідомлено позивача, що відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, паспорт громадянина України оформляється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України " особі, яка досягла 16 річного віку. Згідно вказаного Порядку для оформлення паспорта громадянина України вперше особа подає, зокрема, рішення суду.

Позивач вважає, що така відмова порушує права та інтереси її неповнолітньої дитини, внаслідок чого звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

В силу прямої дії ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України від18.01.2001 №2235-III "Про громадянство України" (далі Закон №2235) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України. Відповідно до ст.5 Закону №2235 постановою Верховної Ради України від26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Водночас, Законом України від20.11.2012 №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.

Згідно ст. 13 Закону №5492 до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення, відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.

Відповідно до ч.2, ч.4, ч.6 ст.14 Закону №5492 документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа, як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Крім того, п.3 постанови Кабінету Міністрів України від25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.

Зокрема зазначено, що державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України.

Згідно п.1 Розділу 3 Порядку Для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

Відповідно до ч.8 ст.16 Закону №5492 уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідач своїм листом лише повідомив заявнику про те, що паспорт громадянина України по досягненню відповідного віку видається у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ за наявності повного пакет документів, передбаченому Порядком №456.

Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не прийняв жодного рішення про відмову, чи видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки та не навів будь-яких правових підстав для відмови у оформленні паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

Відтак, зважаючи на те, що відповідачем не наведено жодних зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, не зазначено яких документів не подано позивачем, з урахуванням ст.16 Закону №5492, суд приходить до висновку, що відповідач вчинив протиправні дії щодо не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.

За вказаних обставин, суд не вбачає відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду в зразковій справі №Пз/9901/2/18 від19.09.2018, відповідно до якого Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в типових адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від26.06.1992 №2503-ХІІ.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, згідно якого оформлення паспорта громадянина України вперше відбувається на підставі рішення суду, як на правомірність своєї відмови, оскільки рішенню суду передує порушення прав особи, яка до нього звертається.

Відповідач своїми діями щодо не оформлення паспорта громадянина України неповнолітньому у формі паспортної книжечки порушує його особисті права, що не відповідає основоположним приписам Конституції Українита, Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від17.07.1997 ), виходячи з наступного.

Згідностатті 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22 Конституції України, передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено устатті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

При цьому, як передбачено устатті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмеженезакономлише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід04.11.1950 року передбачено, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановленізакономі є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Так, у пункті 125 Рішення Європейського суду з прав людини від01.07.2014 по справі "S.A.S. проти Франції" (Заява № 43835/11) зазначено: "… 125. Хоча релігійна свобода є передусім справою совісті кожної окремої людини, вона також означає право людини на свободу сповідувати свою релігію одноособово і приватно або спільно з іншими, прилюдно та у колі своїх одновірців. У статті 9 перелічені різні форми, в яких людина може реалізовувати право на сповідування своєї релігії або переконань - це можуть бути богослужіння, вчення, а також виконання та дотримання релігійних обрядів (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Cha'are Shalom Ve Tsedek проти Франції" [ВП], №27417/95, §73, ECHR 2000-VII, і згадане вище рішення у справі ОСОБА_3 , §105). Однак гарантії статті 9 не поширюються на кожну дію, на вчинення якої особу спонукає чи надихає релігія або переконання, і ця стаття не завжди гарантує особі право поводити себе у публічній сфері так, як приписує її релігія або переконання (див., наприклад, рішення у справі "Arrowsmith проти Сполученого Королівства, № 7050/75, доповідь Комісії від12.10.1978, DR 19; рішення у справі "Kalac проти Туреччини" від01.07.1997, §27, Reports of Judgments and Decisions 1997-IV; та згадане вище рішення у справі ОСОБА_3 , §§105 і 121). […] 161. Суд нагадує, що загальна політика або заходи, які призводять до непропорційно серйозних негативних наслідків для певної групи людей, можуть вважатися дискримінаційними, навіть якщо вони не спрямовані конкретно проти цієї групи і не мають дискримінаційної мети (див., серед інших джерел, рішення у справі "D.H. та інші проти Чеської Республіки" [ВП], №57325/00, §§175 і 184-185, ECHR 2007-IV). Але дискримінаційного характеру така політика чи заходи набувають лише у випадку, якщо вони не мають під собою "об'єктивних і достатніх підстав", тобто, якщо вони не служать досягненню "легітимної мети" або якщо не забезпечено "належного пропорційного співвідношення" між використовуваними засобами та поставленою метою (див. там само, §196). …".

Відповідно до частини другоїстатті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Аналізуючи вищенаведене, відповідач своїми діями прямо порушує права неповнолітньої ОСОБА_2 передбачені статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950, оскільки неоформлення їй паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки саме через її релігійні переконання, які не призводять до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямовані проти цих людей чи держави, обмежує її права, що встановлені законом, і не є необхідними в демократичному суспільстві.

В силу положень ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позов Наконечної Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_2 слід задовольнити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" з відповідача судові витрати у відповідності до ст.139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління державної міграційної служби України в особі територіального підрозділу - Деснянського районного відділу у м. Чернігові УДМС України в Чернігівській області, щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-ХІІ.

Зобов'язати Управління державної міграційної служби України в особі територіального підрозділу - Деснянського районного відділу у м. Чернігові УДМС України в Чернігівській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-ХІІ.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Заяць

Попередній документ
91778834
Наступний документ
91778836
Інформація про рішення:
№ рішення: 91778835
№ справи: 620/2260/20
Дата рішення: 24.09.2020
Дата публікації: 28.09.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо