Справа № 560/2798/20
іменем України
23 вересня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
за участі:секретаря судового засідання Василевської К.В. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Калужської Н.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
04 червня 2020 року позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить: 1) відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі; 2) визнати протиправними (незаконними) та скасувати вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2020 року № Ф-24315-17 та від 20 лютого 2020 року № Ф-24315-17.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року даний адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач подав до суду відзив на даний адміністративний позов, в якому заявив клопотання про залишення даного адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
В обгрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначив, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2020 року № Ф-24315-17 позивач отримав 05.02.2020 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 лютого 2020 року № Ф-24315-17 позивач отримав 29.02.2020 року, а до суду звернувся 01.06.2020 року (дата підписання позову), внаслідок чого ним пропущено десятиденний строк на оскарження вказаних вимог до суду.
В судовому засіданні представник відповідача зазначене клопотання підтримала.
Позивач в судовому засіданні проти даного заперечив, та надав суду пояснення, в яких зазначив, що згідно даних скріншоту Укрпошти, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2020 року № Ф-24315-17 була надіслана йому 04.02.2020 року, а отримана ним 05.02.2020 року; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20 лютого 2020 року № Ф-24315-17 була надіслана йому 28.02.2020 року, а отримана ним 02.03.2020 року (копії поштових конвертів та скріншотів знаходяться в матеріалах справи).
Зазначив, що фактично дані вимоги він виявив у поштовій скринці № 1585, яку він орендує у 27-му поштовому відділенні м. Хмельницького (район Озерна) лише 10 березня 2020 року.
Згідно умов укладеного договору між позивачем та 27-м поштовим відділенням договору оренди цієї скриньки, усю поштову кореспонденцію, яка йому надходить працівники цього відділення кладуть у скриньку.
Також зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в Україні з 12 березня 2020 року встановлено карантин.
Вказав, що відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Тому на його думку ним не пропущено строку звернення до суду, а якщо пропущений, то з поважаних причин.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що даний позов необхідно залишити без розгляду з наступних підстав.
Згідно з вимогами частин 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, вимогами статті 122 КАС України чітко визначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого порушеного права, якщо він дійсно зацікавлений у його поновленні.
При цьому, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI 10-денний строк визнано достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що відповідною вимогою про сплату боргу (недоїмки) порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи оскаржить вона її в судовому або адміністративному порядку.
Правові висновки щодо застосування до спірних відносин десятиденного строку звернення до суду неодноразово висловлювались Верховним Судом у його постановах, зокрема, від 31.01.2019 року у справі № 802/983/18-а, від 17.07.2019 року у справі № 0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі № 480/106/19.
Відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, підстави для застосування шестимісячного строку звернення до суду в даній категорії справ у суду відсутні.
Крім того, при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу також на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Тобто, з аналізу зазначених процесуальних норм КАС України та практики Європейського суду з прав людини слідує, що при вирішенні питання дотримання строків звернення з позовною заявою слід враховувати не тільки безпосередню обізнаність особи про факти порушення її прав, а й об'єктивну можливість цієї особи знати про ці факти.
Як встановлено судом зі змісту позовної заяви, предметом оскарження в даній справі є вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2020 року № Ф-24315-17 та від 20 лютого 2020 року № Ф-24315-17, які, як стверджує позивач, він отримав 10.03.2020 року.
Правом на оскарження вказаних вимог в адміністративному порядку позивач не скористався і з даним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду звернувся 04.06.2020 року.
Тобто, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вимог Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2020 року № Ф-24315-17 та від 20 лютого 2020 року № Ф-24315-17 заявлені позивачем з пропуском визначеного абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" десятиденного строку.
Суд критично оцінює посилання позивача на ту обставину, що оскаржені вимоги він виявив у поштовій скринці № 1585, яку він орендує у 27-му поштовому відділенні м. Хмельницького (район Озерна) лише 10 березня 2020 року, і як наслідок ним не пропущено строку звернення до суду, з врахуванням наступного.
Відповідно абз. 3 п. 94 до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 у разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.
Позивачем надано суду копію заяви на надання в користування абонементної скриньки № 1585 яку він орендує у 27-му поштовому відділенні м. Хмельницького (район Озерна), в якій зазначено, що він дозволяє вкладання до а/с рекомендованих поштових відправлень, повідомлень про вручення поштових відправлень, переказів (крім рекомендованих поштових відправлень з позначкою "Судова повістка"). Дата вручення цих відправлень вважається дата вкладання до а/с.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вимога Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2020 року № Ф-24315-17, вручена позивачу 05.02.2020 року.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вимога Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 20 лютого 2020 року № Ф-24315-17 , вручена позивачу 29.02.2020 року, дата подання 28.02.2020 року.
Тобто граничним строком на оскарження вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2020 року № Ф-24315-17 є 17.02.2020 року; граничним строком на оскарження вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 20 лютого 2020 року № Ф-24315-17 є 11.03.2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в Україні з 12 березня 2020 року встановлено карантин.
Продовження процесуальних строків звернення до суду вказаною постановою Кабінету Міністрів України не вирішувались, обмеження щодо порядку звернення до суду не встановлювались.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540- IX розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину."
Закон України від 30.03.2020 року № 540- IX набрав чинності з дня опублікування, а саме: 02.04.2020 року.
Отже процесуальні строки передбачені КАС України, зокрема строки звернення до адміністративного суду до 02.04.2020 року могли бути поновлені та продовжені тільки у випадках визначених статтею 121 КАС України, тобто якщо суд визнає причини його пропуску поважними.
Суд при вирішенні клопотання відповідача про залишення даного адміністративного позову без розгляду не встановив обставин, підтверджених належними доказами, які б свідчили про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Суд звертає увагу на те, що в даному випадку не застосовуються положення п. 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України, якими продовжено строки (в тому числі строк звернення до суду) на час дії карантину, оскільки карантин оголошено з 12.03.2020 року, а граничний строк на оскарження вимоги від 21 січня 2020 року № Ф-24315-17 сплинув 17.02.2020 року, вимоги від 20 лютого 2020 року № Ф-24315-17 сплинув 11.03.2020 року.
Таким чином строк звернення позивача до суду про оскарження вимог від 21 січня 2020 року № Ф-24315-17, та від 20 лютого 2020 року № Ф-24315-17 закінчився до початку встановлення карантину, а також задовго до прийняття законодавчим органом правової норми про продовження процесуальних строків, в тому числі і строків звернення до суду під час дії карантину, та набрання чинності такою правовою нормою.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, і не довів поважність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно із частиною 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.
Керуючись частиною 3 статті 123, пунктом 8 частини 1 статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 24 вересня 2020 року
Головуючий суддя В.К. Блонський