Справа № 420/6919/20
25 вересня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 в інтересах недієздатної сестри - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Семенівської сільської ради (вул. Молодіжна, 1, с. Семенівка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67750, ІК 04378014) за участю третіх осіб - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), Органу опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (вул. Леона Попова, 24, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700) про визнання недійсним рішення від 20.12.2018 року, суд, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах недієздатної сестри - ОСОБА_2 до Семенівської сільської ради за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , Органу опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, за результатом якого позивач просить суд:
визнати недійсним рішення сорокової сесії 7 скликання Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 20.12.2018 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,2000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_3 , Семенівської сільської ради".
Ухвалою суду від 03.08.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до позовної заяви, судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_3 та дві земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , площею 4,5725 га належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності.
Також позивачем зазначено, що у їхнього батька, ОСОБА_5 , згідно довідки № 259 виданої виконавчим комітетом Сіменівської сільської ради 16 червня 2017 року станом на день його смерті в користуванні знаходилася земельна ділянка площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства, з них 0,18 га - біля житлового будинку по АДРЕСА_3 та 0,18 га за межами населеного пункту.
Для вирішення питання поділу спільного майна та визначення порядку користування земельними ділянками, в тому числі і земельною ділянкою розташованої біля будинку, площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства, 31 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулась з відповідною позовною заявою до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2020 року, яке не набрало законної сили, так як оскаржено відповідачем, встановлено порядок користування і вищевказаною земельною ділянкою сторонами по справі.
Рішенням №342 - VII Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 20 грудня 2018 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_3 , Семенівської сільської ради.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства у зв'язку з наступним.
Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Також згідно ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, обов'язковою вимогою для визначення підсудності справи до адміністративної юрисдикції є участь у спорі в якості однієї із сторін суб'єкта владних повноважень та наявність публічно-правового спору між сторонами.
Разом з цим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач звернулась до суду з метою визнання протиправним та скасування Рішення №342 - VII Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 20 грудня 2018 року яким надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_3 .
Позивач вважає, що зазначеним рішенням було порушено її право на безоплатне отримання частини земельної ділянки, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої надано ОСОБА_4 .
Суддя зазначає, що не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав іншої фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло, змінилось або припинилось право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад права власності або користування землею), що виникло, змінилось або припинилось в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Тотожна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 29.01.2019 року по справі № 813/1321/17, від 20.03.2019 року по справі № 591/6396/16а, від 26.02.2020 року по справі № 810/2938/17, від 08.07.2020 року по справі № 813/3256/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 815/6959/15 зазначила, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
В даному випадку позивач звернувся до суду за захистом в першу чергу свого порушеного на його думку права користування та в майбутньому власності земельної ділянки.
Таким чином, суддя вважає, що вказаний спір за своєю суттю, характером правовідносин, суб'єктним складом сторін, підставами та предметом позову є приватно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спрямований на захист майнових прав позивача.
Тобто, даний спір належить до розгляду у місцевому загальному суді в порядку цивільного господарського судочинства, оскільки спрямований на захист майнових прав позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що провадження по справі слід закрити.
Суд роз'яснює, що відповідно до ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 238 КАС України, суд,-
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 в інтересах недієздатної сестри - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Семенівської сільської ради (вул. Молодіжна, 1, с. Семенівка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67750, ІК 04378014) за участю третіх осіб - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), Органу опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (вул. Леона Попова, 24, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700) про визнання недійсним рішення від 20.12.2018 року - закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.