Справа № 420/7797/19
24 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Чернецької О.А.
сторін:
представника позивача не з'явився
представника відповідача не з'явився
розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) питання про зупинення провадження по справі,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 з відшкодування витрат за навчання після звільнення з органів внутрішніх справ протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ;
стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 09.11.2007, ІПН НОМЕР_2 , на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов'язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 54542,33 грн. (п'ятдесят чотири тис. п'ятсот сорок дві грн. 33 коп.)
Ухвалою суду від 21.12.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 06.07.2020 року замінено неналежного позивача у справі з Одеського державного університету внутрішніх справ на Міністерство внутрішніх справ України та розгляд справи №420/7797/19 розпочато з початку.
Ухвалою суду від 02.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу №420/7797/19 призначено до судового розгляду по суті у відкрите судове засідання на 24.09.2020 року.
В судове засідання призначене на 24.09.2020 року сторони не з'явились.
З метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін та обмеженістю строків для розгляду справи по суті, судом розглянуто питання про зупинення провадження по справі.
Розглянувши питання про зупинення провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки відповідно до ч.1 ст. 44 КАС України.
Учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом (п.1 ч.3 ст. 44).
Так, в судове засідання призначене на 24.09.2020 року представник позивача та представник відповідача не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись.
Докази отримання судової повістки позивачем Міністерством внутрішніх справ України до суду не повернулись.
У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід'ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).
Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (“Krim Бш та інші проти Чеської республіки”, § 42; “Іммебль Груп Коссер проти Франції”, § 26), за необхідності, отримати відкладення справи (“Івон проти Франції”, § 39).
Довіра сторін суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: (“К. С. проти Фінляндії”, § 22, “Нідерьост-Хубер проти Швейцарії”, §29; “Пеллеґріні проти Італії”, § 45).
Принцип “рівності сторін” є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова “рівності сторін” у розумінні “справедливого балансу” між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях (“Фелдбрюгге проти Нідерландів”, § 44).
Зміст забезпечення “справедливого балансу” між сторонами: рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента: (“Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів”, § 33).
Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (“Кресс проти Франції”, “Ф.С.Б. проти Італії”, “Т. проти Італії” та “Кайя проти Австрії”).
Принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.
З огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, з метою забезпечення принципу рівності сторін по справі та забезпечення справедливого балансу, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження по справі.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Положення п.1 ч.2 ст. 236 КАС передбачає право суду зупинити провадження у разі захворювання учасника справи, що унеможливлює прибуття до суду.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Окрім того, слід зазначити, що з урахуваннім ст. 193 КАС України, строк розгляду справи спливає 02.10.2020 року.
Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення права на ефективну участь та права на суд.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 44, 193, 236, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -
Зупинити провадження по справі №420/7797/19 позовом Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення витрат пов'язаних з утриманням.
Наступне судове засідання по суті призначити на « 13» жовтня 2020 року о 14 годині 30 хвилин за адресою суду: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14 в залі судового засідання №25.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.