24 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1750/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (відповідач) про скасування рішення, -
Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 р. №1001-5207-1123-2017.
Позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що вартість належного їй легкового автомобіля BMW Х5, 2016 року випуску, складає 15000 грн., який придбаний за пільговими умовами, а тому не підпадає під об'єкт оподаткування в розумінні п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік". При цьому, відповідачем визначено його середньоринкову вартість без врахування року випуску,типу двигуна,об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу, так як таких даних у податковій службі не має.
Представник відповідача у поданому до суду відзиві позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні повністю, оскільки належним позивачу легковий автомобіль включено Мінекономрозвитку до переліку автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році (а.с.24).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Позивачка є власницею легкового автомобіля BMW Х5, універсал-В, з об'ємом двигуна 2993 куб.см, дизель, 2016 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8).
07.11.2019 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1001-5207-1123-2017, яким позивачу визначено до сплати податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 25000,00 грн. (а.с.7).
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття рішення, позивач звернулася до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 1 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статті 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.
Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно до положення п.п.267.2.1 п.267.2ст.267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Відповідно п.п.267.3.1 п.267.3 ст.267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Станом на 01 січня 2017 р. мінімальна заробітна плата була встановлена в розмірі 3200,00 грн (ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік").
Отже, об'єктом оподаткування у 2017 є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 1200000,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Згідно з п.267.4 ст.267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Нормами п.п.267.5.1 п.267.5 ст.267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Згідно п.14 цієї Методики, Мінекономіки забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.
Пункт 2 Методики визначає те, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:
С ср = Ц н х (Г / 100),
де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального;
Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку, середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (п.3 Методики).
Згідно з п.4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономіки.
Мінекономіки відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті (п.13 Методики).
Таким чином, аналіз наведених вище положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить,що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономіки.
Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Водночас, повноваження податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації про автомобілі середньоринкова вартість якого визначена Мінекономіки і така вартість не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб'єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів. Більше того, до повноважень ДПС не входять повноваження з приводу перевірки визначеної Мінекономіки середньоринкової вартості автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.
В ході розгляду справи судом досліджено перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня 2017 (звітного) року, який розміщено на офіційному сайті Мінекономіки(https://www.me.gov.ua/), і встановлено наявність у зазначеному переліку транспортного засобу марки BMW, модель Х5, до 2 років випуску(включно), з об'ємом циліндрів двигуна 3, тип пального дизель, який за своїми характеристиками співпадає з характеристиками легкового автомобіля позивача, а отже є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.
Посилання позивача на інформацію РСЦ МВС в Кіровоградській області, яку викладену у листі від 24.07.2020 №31/11-416 (а.с.22) де зазначено, що згідно Єдиного державного реєстру МВС 05.01.2017 р. на ім'я позивача зареєстровано спірний автомобіль вартістю 40000 грн., не спростовує обставин визначення центральним органом виконавчої влади середньоринкової вартість такого автомобіля у 2017 році згідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. №66.
Більше того, вищевказана інформація не узгоджується з позицією позивача, згідно якої автомобіль нею було придбано на пільгових умовах за 15 000,00 грн. на підставі договору купівлі-продажу (до суду не надано доказів на підтвердження вказаних обставин).
При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).
А згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, аналізуючи встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості нарахування позивачу транспортного податку за 2017 рік, а тому податкове повідомлення-рішення №1001-5207-1123-2017 від 07.11.2019 скасуванню не підлягає, оскільки прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Згідно до п.п.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько