15 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2739/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Протас О.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Мільгевської Я.В.,
представника відповідача-2 - Шумейка Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення єдиних соціальних внесків, зобов'язання вчинити певні дії, -
29 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про:
- визнання протиправними дій ДФС України щодо затримки виконання рішення суду та несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі;
- стягнення з ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 16.07.2019 по 05.11.2019 в сумі 60574,04 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з вини роботодавця відбулася затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області. Вказане у відповідності до статті 236 Кодексу законів про працю України є підставою для стягнення на користь ОСОБА_1 з ГУДФС у Полтавській області середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Ухвалою суду від 03.06.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ДФС України, ГУ ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення середнього заробітку залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Вказано, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: - позовної заяви та її копій у відповідності до кількості учасників справи, оформленої відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; - двох примірників належним чином завірених копій додатків до позовної заяви (для направлення їх відповідачам); - документа про сплату судового збору в сумі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) за реквізитами: отримувач - УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ 38019510, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок - UA518999980313141206084016002, призначення платежу - Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд, або належних доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору; - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску позивачем такого строку або належних документальних доказів на підтвердження факту дотримання останнім строку звернення до суду.
24.06.2020 до суду представник позивача подав документи на усунення недоліків позовної заяви, а саме: - документ про сплату судового збору; - заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом; - два примірники позовної заяви із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також збільшенням позовних вимог; - два примірники належним чином завірених копій додатків до позовної заяви.
Дослідивши вказані документи суд дійшов висновку про:
- обґрунтованість заяви про поновлення строку звернення до суду та необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом з підстав, в тому числі, дізнання останнім про порушення своїх прав 24.04.2020 за наслідками ознайомлення з документами для оформлення пенсійного забезпечення;
- наявність підстав для прийняття уточнених позовних вимог, які викладені в наступній редакції: "1. Визнати протиправними дії ДФС України щодо затримки виконання рішення суду, несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі, невиплати заробітної плати та несплати страхових внесків, податків і зборів. 2. Стягнути з ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 16.07.2019 по 05.11.20149 в сумі 60574,04 грн. 3. Стягнути з ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , для перерахування/сплати за його управління рахунок за ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , як фізичну особу суму єдиних соціальних внесків, обчислену помісячно із його доходів за 3 місяці періоду з 16.07.2019 по 05.11.2019, і перерахувати її на відповідний відкритий для обслуговування коштів ЄСВ небюджетний рахунок органу доходів і зборів за місцем взяття на облік у фіскальних органах страхувальника-роботодавця ОСОБА_1 - ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639). 4. Зобов'язати ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639), місячні суми єдиних соціальних внесків, утримань, щодо місячних сум заробітних плат ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , за кожний із місяців періоду з 16.07.2019 по 05.11.2019, які мають бути перераховані/сплачені ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639) за свій рахунок за місцем обліку роботодавця, страхувальника і податкового агента ОСОБА_1 - ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639, та помісячно відобразити у його первинних бюджетних та інших документах і відповідній звітності як страхувальника, суму недоїмки стягнути із нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.";
- усунення позивачем інших недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 03.06.2020.
Як наслідок, ухвалою суду від 26.06.2020 визнано причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами до ДФС України, ГУ ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення єдиних соціальних внесків, зобов'язання вчинити певні дії поважними. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами до ДФС України, ГУ ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення єдиних соціальних внесків, зобов'язання вчинити певні дії. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2739/20 за позовом ОСОБА_1 до ДФС України, ГУ ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення єдиних соціальних внесків, зобов'язання вчинити певні дії. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12:00 год. 06.08.2019.
07.07.2020 до суду надійшли заперечення ГУ ДФС у Полтавській області проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження.
Поряд з цим, 10.07.2020 від ГУ ДФС у Полтавській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому управління заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що позивача фактично поновлено на роботі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/4500/18, йому виплачено середній заробіток у розмірі, встановленому судом, відтак рішення суду у вказаній справі виконано в повному обсязі та належним чином. Вказує, що рішення від 15.07.2019 у справі №440/4500/18 мало бути виконаним 15.07.2019, однак, повний текст вказаного рішення був складений 25.07.2019, а ГУ ДФС у Полтавській області таке рішення було отримане лише 30.07.3019. Відтак, вимоги щодо несвоєчасності поновлення та стягнення визначених у позовній заяві ОСОБА_1 коштів за період з 15.07.2019 по 30.07.2019 є явно необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Тобто, 12 робочих днів не підлягають врахуванню при виплаті відповідних коштів на користь позивача, тому у задоволенні 9201,12 грн апріорі має бути відмовлено. Також зауважує, що виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у справі №440/4500/18 ініційоване ОСОБА_1 лише 09.08.2019 (дата винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №59768547), тому вимоги щодо несвоєчасності поновлення та стягнення визначених у позовній заяві коштів за період з 15.07.2019 по 09.08.2019 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Тобто, 20 робочих днів не підлягають врахуванню при виплаті відповідних коштів на користь позивача, тому у задоволенні 15335,20 грн має бути відмовлено. Окрім того, на переконання відповідача, судом помилково були враховані доводи ОСОБА_1 про те, що останній дізнався про порушення своїх прав лише 24.04.2020, оскільки про наявність підстав для поновлення на роботі та, як наслідок, порушення своїх прав, йому стало відомо ще 11.11.2019, про що свідчать власні підписи позивача у наказах ГУ ДФС у Полтавській області від 07.11.2019 №253-о «Про оголошення наказу ДФС України від 06.11.2019 №1771-о» та від 11.11.2019 №255-о «Про допуск до роботи ОСОБА_1 ». Таким чином, звернувшись до суду з позовом про визнання протиправними дій ДФС України та ГУ ДФС у Полтавській області 29.05.2020 позивачем ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк звернення до суду (а.с. 52-56).
Ухвалою суду від 27.07.2020 розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ДФС України, ГУ ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення єдиних соціальних внесків, зобов'язання вчинити певні дії вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначено на 12:00 год 06.08.2020, яке, у подальшому, перенесено на 12:00 год. 20.08.2020.
28.07.2020 до суду від ДФС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав аналогічних підставам, зазначеним у відзиві ГУ ДФС у Полтавській області (а.с. 74-77).
Ухвалою суду від 20.08.2020 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДФС України, ГУ ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення єдиних соціальних внесків, зобов'язання вчинити певні дії; призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09:00 год. 15.09.2020.
Позивач та його представник в судовому засіданні 15.09.2020 позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити повністю.
Представник ГУ ДФС у Полтавській області в судовому засіданні 15.09.2020 проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні.
ДФС України в судове засідання 15.09.2020 явку свого уповноваженого представника не забезпечила, будучи належно повідомленою про дату, час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши доводи позивача, його представника та представника ГУ ДФС у Полтавській області, дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
01.11.2018 припинено державну службу ОСОБА_1 та звільнено з посади у зв'язку із скороченням штату державних службовців відповідно до пункту 1 частини 1, частини 4 статті 87 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України згідно наказу ДФС України від 01.11.2018 №2113-о.
ОСОБА_1 , не погодившись із наказом ДФС України від 01.11.2018 року №2113-о, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ДФС України, ГУ ДФС у Полтавській області, третя особа: начальник ГУ ДФС у Полтавській області Садовий С.В. про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Полтавській області під час оцінки кваліфікації та продуктивності праці заступників начальника ГУ ДФС у Полтавській області та скасування пункту 1 додатку 3 "Список працівників ГУ ДФС у Полтавській області для попередження про наступне вивільнення у зв'язку із скороченням чисельності і штату працівників з одночасним пропонуванням іншої роботи" до наказу ГУ ДФС у Полтавській області №2039 від 13.08.2018 "Про введення в дію змін до організаційної структури і штатного розпису"; визнання незаконним та скасування наказу ДФС України №2113-о від 01.11.2018 "Про звільнення ОСОБА_1 " у зв'язку зі скороченням штату державних службовців; поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДФС в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №440/4500/18 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ДФС України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), ГУ ДФС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ 39461639), третя особа: начальник ГУ ДФС у Полтавській області Садовий С.В. про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 додатку 3 "Список працівників ГУ ДФС у Полтавській області для попередження про наступне вивільнення у зв'язку скорочення чисельності і штату працівників з одночасним пропонуванням іншої роботи" до наказу ГУ ДФС у Полтавській області №2039 від 13.08.2018 "Про введення в дію змін до організаційної структури і штатного розпису". Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України №2113-о від 01.11.2018 "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області з 02.11.2018. Стягнуто з ГУ ДФС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ 39461639) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.11.2018 року по 15.07.2019 року в розмірі 132649 (сто тридцять дві тисячі шістсот сорок дев'ять) гривень 48 копійок з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Допущено до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області та стягнення заробітної плати за один місяць (а.с. 6-10).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/4500/18 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №40/4500/18 - без змін (а.с. 11-14).
06.11.2019 в.о. голови ДФС України Д. Гутенко винесено наказ №1771-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 » (а.с. 17). Цим наказом скасовано наказ ДФС України від 01.11.2018 №2113-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області з 02.11.2018; уповноважено начальника ГУ ДФС у Полтавській області (або особу, яка виконує його обов'язки) здійснити стосовно заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_1 заходи щодо забезпечення його працевлаштування відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» та Кодексу законів про працю України.
Вказаний наказ оголошено наказом ГУ ДФС у Полтавській області від 07.11.2019 №253-о «Про оголошення наказу ДФС України від 06.11.2019 №1771-о» та встановлено Управлінню по роботі з персоналом ( ОСОБА_2 ) забезпечити здійснення заходів щодо працевлаштування ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» та Кодексу законів про працю України (а.с. 66).
Наказом ГУ ДФС у Полтавській області від 11.11.2019 №255-о «Про допуск до роботи ОСОБА_1 » допущено до роботи з 11.11.2019 ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області (а.с. 67).
Поряд з цим, платіжними дорученнями від 31.07.2019 №1841 на суму 11864,72 грн, від 31.07.2019 №1842 на суму 2652,98 грн, від 31.07.2019 №1839 на суму 221,08 грн, від 02.06.2020 №228 на суму 94918,13 грн, від 02.06.2020 №229 на суму 21223,91 грн та від 02.06.2020 №230 на суму 1768,66 грн ГУ ДФС у Полтавській області виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.11.2018 по 15.07.2019 згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №440/4500/18 у загальному розмірі 132649,48 грн (а.с. 60-65).
Враховуючи викладене та вважаючи протиправними дії щодо затримки виконання рішення суду, несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі, невиплати заробітної плати та несплати страхових внесків, податків і зборів, позивач звернувся до суду з цим позовом про: - визнання дій ДФС України щодо затримки виконання рішення суду, несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі, невиплати заробітної плати та несплати страхових внесків, податків і зборів протиправними; - стягнення з ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 16.07.2019 по 05.11.20149 в сумі 60574,04 грн; - стягнення з ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , для перерахування/сплати за його управління рахунок за ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , як фізичну особу суми єдиних соціальних внесків, обчисленої помісячно із його доходів за 3 місяці періоду з 16.07.2019 по 05.11.2019, і перерахування її на відповідний відкритий для обслуговування коштів ЄСВ небюджетний рахунок органу доходів і зборів за місцем взяття на облік у фіскальних органах страхувальника-роботодавця ОСОБА_1 - ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639); - зобов'язання ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639), місячні суми єдиних соціальних внесків, утримань, щодо місячних сум заробітних плат ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , за кожний із місяців періоду з 16.07.2019 по 05.11.2019, які мають бути перераховані/сплачені ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639) за свій рахунок за місцем обліку роботодавця, страхувальника і податкового агента ОСОБА_1 - ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639, та помісячно відобразити у його первинних бюджетних та інших документах і відповідній звітності як страхувальника, суму недоїмки стягнути із нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Відповідно до статті 235 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Як слідує з матеріалів справи, 01.11.2018 припинено державну службу ОСОБА_1 та звільнено з посади у зв'язку із скороченням штату державних службовців відповідно до пункту 1 частини 1, частини 4 статті 87 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України згідно наказу ДФС України від 01.11.2018 №2113-о.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №440/4500/18 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ДФС України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), ГУ ДФС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ 39461639), третя особа: начальник ГУ ДФС у Полтавській області Садовий С.В. про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 додатку 3 "Список працівників ГУ ДФС у Полтавській області для попередження про наступне вивільнення у зв'язку скорочення чисельності і штату працівників з одночасним пропонуванням іншої роботи" до наказу ГУ ДФС у Полтавській області №2039 від 13.08.2018 "Про введення в дію змін до організаційної структури і штатного розпису". Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України №2113-о від 01.11.2018 "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області з 02.11.2018. Стягнуто з ГУ ДФС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ 39461639) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.11.2018 року по 15.07.2019 року в розмірі 132649 (сто тридцять дві тисячі шістсот сорок дев'ять) гривень 48 копійок з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Допущено до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області та стягнення заробітної плати за один місяць (а.с. 6-10).
Фактичне ж поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області з 02.11.2018 відбулося лише 06.11.2019 в результаті винесення в.о. голови ДФС України Д. Гутенко наказу №1771-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 » (а.с. 17).
Положеннями статті 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
При цьому, вказана норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі в разі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, зокрема, не пред'явив відразу рішення до примусового виконання, що б вказувало на його бажання бути поновленим на роботі у найкоротші терміни після прийняття відповідного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Стаття 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: - присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; - поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню негайно з часу його прийняття в судовому засіданні.
Оскільки зазначена норма права в імперативній формі передбачає негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі, отримання відповідачами повного рішення суду у справі №440/4500/18 лише 30.07.3019, не позбавляє рішення обов'язковості його виконання з моменту проголошення його вступної та резолютивної частини.
Отже, обов'язковість рішень суду віднесена пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, який полягає у тому, що роботодавець повинен видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу ж після ухвалення рішення суду, незалежно від того, чи буде таке рішення суду в подальшому оскаржуватися в апеляційному чи в касаційному порядку, та цей обов'язок не може ставитися в залежність від подання чи неподання працівником, що був незаконно звільнений із займаної посади, заяв до роботодавця з вимогою поновити його на роботі.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відтак, правова природа діяльності органів виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі рішень судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок з часу набрання рішення законної сили. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Враховуючи те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №440/4500/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області з 02.11.2018 фактично виконане лише 06.11.2019 в результаті винесення в.о. голови ДФС України Д. Гутенко наказу №1771-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 », суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ГУ ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 16.07.2019 по 05.11.2019 включно відповідно до статті 236 КЗпП України.
Слід зазначити, що в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №440/4500/18 встановлено та не заперечується учасниками цієї справи, що згідно з довідкою ГУ ДФС у Полтавській області від 05.06.2019 №821/10/16-31-05-28 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 у листопаді 2018 року складала 766,76 грн.
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у справі №440/4500/18 за період з 16.07.2019 по 05.11.2019 включно складає 60574,04 грн.
З приводу доводів відповідачів у відзивах на позовну заяву про звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом з пропуском встановленого строку звернення, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Наведене свідчить про те, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» №95, ратифікованої Україною 30.06.1961, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення, Конституційний Суд України виходить з того, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Конституційним Судом України констатовано, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13.02.2020 у справі №818/1095/16.
Отже, підстави для застосування до позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення єдиних соціальних внесків, зобов'язання вчинити певні дії, заявлених до ДФС України та ГУ ДФС у Полтавській області, строків звернення до суду, визначених у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в даному випадку відсутні, оскільки приписи статей КЗпП України є спеціальними, а тому вони мають пріоритет над приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
За викладених обставин, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині визнання протиправними дій ДФС України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі судового рішення, а також стягнення з ГУ ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 16.07.2019 по 05.11.2019 включно в сумі 60574,04 грн.
Стосовно вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій ДФС України щодо невиплати йому заробітної плати та несплати страхових внесків, податків і зборів, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки рішення суду у справі 440/4500/18 стосувалося ДФС України лише в частині вчинення дій по поновленню ОСОБА_1 на раніше займаній посаді та не містило жодних зобов'язань щодо виплати ДФС України позивачу заробітної плати з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. Такі зобов'язання були покладені саме на ГУ ДФС у Полтавській області шляхом зазначення у рішенні про стягненням з ГУ ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.11.2018 року по 15.07.2019 року в розмірі 132649,48 грн з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
З приводу позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ГУ ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 суми єдиних соціальних внесків, обчисленої помісячно із його доходів за 3 місяці періоду з 16.07.2019 по 05.11.2019, і перерахування її на відповідний відкритий для обслуговування коштів ЄСВ небюджетний рахунок органу доходів і зборів за місцем взяття на облік у фіскальних органах страхувальника-роботодавця ОСОБА_1 - ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639), а також зобов'язання ГУ ДФС у Полтавській області суми єдиних соціальних внесків, утримань, щодо місячних сум заробітних плат ОСОБА_1 за кожний із місяців періоду з 16.07.2019 по 05.11.2019, які мають бути перераховані/сплачені ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639) за свій рахунок за місцем обліку роботодавця, страхувальника і податкового агента ОСОБА_1 - ГУ ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639, та помісячно відобразити у його первинних бюджетних та інших документах і відповідній звітності як страхувальника, суму недоїмки стягнути із нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій, то суд також вважає за доцільне відмовити у їх задоволенні з огляду на передчасність таких вимог.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. В той же час, позивач визначає свою вимогу на майбутнє
Суд зауважує, що наразі середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 16.07.2019 по 05.11.2019 включно в сумі 60574,04 грн, про необхідність стягнення з ГУ ДФС у Полтавській області якого суд дійшов висновку під час розгляду даної справи, на користь позивача не нарахований та не виплачений, а відтак, у суду відсутні підстави вважати, що при нарахуванні та виплаті ГУ ДФС у Полтавській області такого середнього заробітку за позивача не будуть перераховані відповідні суми єдиних соціальних внесків та відображені у первинних бухгалтерських та інших документах та відповідній звітності відносно останнього, як страхувальника.
Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, при частковому задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути окремо за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області та окремо за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі по 420,40 грн з кожного.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39232197), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення єдиних соціальних внесків, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі судового рішення.
Стягнути з Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 16 липня 2019 року по 05 листопада 2019 року включно в сумі 60574,04 грн (шістдесят тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні чотири копійки) з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
В решті позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39232197) витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 вересня 2020 року.
Суддя О.В. Гіглава