Справа № 420/7974/20
23 вересня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов, з урахуванням ухвали суду від 22.09.2020 року, ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача в частині не проведення позивачу перерахунку пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016;
- зобов'язати відповідача:
- провести перерахунок пенсії позивача у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016;
- провести позивачу виплату донарахованих сум пенсії після її перерахунку у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, в тому числі донарахованих сум за минулий час проведеної сплати з 1 січня 2018 року.
Ухвалою суду від 25.08.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на рішення Верховного Суду від 4 лютого 2019 року у справі № 240/5401/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/58/18) тощо.
Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із посиланням на те, що позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшилась, право на перерахунок пенсії реалізовано. Перерахунок пенсії позивача здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Згідно з протоколом за пенсійною справою № 1503006558 (МВС) від 26.03.2010 року, позивачу призначена пенсія за вислугу років в розмірі 90% грошового забезпечення (вислуга років 33). (а.с.38)
В березні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача за вислугу років (а.с.14зв.):
із сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 5100,00
- оклад за військове звання - 2600,00
- процентна надбавка за вислугу років 50% - 3850,00
- робота з таємн. виробами, носіями, док. 15% 15% - 765,00
- премія %
ВСЬОГО - 12315,00
Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення
(вислуга років 33) у розмірі: - 8620,50
Підстава перерахунку: (ГЗ згідно ПКМУ № 988) ПКМУ № 103 від 21.02.2018 пункт 3 перерахунок з 01.01.2016.
Листом, № 6200-6085/Д-02/8-1500/20 від 23.07.2020 року (а.с.16), відповідач повідомив позивача, зокрема, що пенсія позивачу за вислугу років була перерахована з 01.01.2016 з урахуванням розміру 70 відсотків сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись із діями відповідача в частині не проведення позивачу перерахунку пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.
На виконання ухвали суду відповідачем суду надані копії матеріалів пенсійної справи позивача (а.с.38-45).
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Так, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року:
- позов задоволено та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у вказаному рішенні:
Стаття 63 Закону № 2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ № 103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ № 45 і Постанова КМУ № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову призведе до виникнення диспропорції у розмірі перерахованих пенсій військовослужбовців, які були призначені до 1 березня 2018 року, та пенсій, що будуть призначені після цієї дати з урахуванням максимального розміру, встановленого частиною другою статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, колегія суддів вважає недоречними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах законодавства, яким врегульовано підстави, порядок, умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців. Суд вирішує даний спір в межах наявного правового регулювання, яке не містить положень щодо перегляду (зміни) при перерахунку пенсій її відсоткового значення від розміру грошового забезпечення. Проте суд звертає увагу, що Постановою КМУ № 103 по-різному визначено складові грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовців, які були призначені до 1 березня 2018 року, та пенсій, що будуть призначені після цієї дати.
Відповідно до частини десятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Ознаки типових справ. Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Постанови КМУ № 704 відповідно до ст.63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103.
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;
б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ № 103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704.
З встановлених судом обставин вбачається, що підставою для перерахунку пенсії, за яким позивачу фактично зменшено розмір грошового забезпечення з 01.01.2016 - є ПКМУ № 988, ПКМУ № 103 від 21.02.2018 пункт 3,.
На підставі вищенаведеного змісту рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, зокрема, щодо ознак типової (зразкової) справи, та враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що рішення Верховного Суду від 4 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 - не є зразковим для справи № 420/7974/20.
Проте, встановлене не змінює суть спірних правовідносин по відношенню до правовідносин у зразковій справі № 240/5401/18 та алгоритм дій відповідача у них.
При цьому, суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, обов'язковими для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, за результатами розгляду будь-якої, а не лише викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин в даному випадку судом враховані висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18 на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, вищенаведене обґрунтування відповідача - не відповідає фактичним обставинам справи та спростоване дослідженими вищенаведеними письмовими доказами у справі.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд дійшов висновків, що:
- позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;
- дії щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивачу з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно
- позовні вимоги позивача, в тому числі похідна вимога позивача зобов'язального характеру, - підлягають задоволенню повністю.
При цьому, в позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача провести позивачу виплату донарахованих сум пенсії після її перерахунку у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, в тому числі донарахованих сум за минулий час проведеної сплати з 1 січня 2018 року.
Виходячи з вищенаведених встановлених судом обставин та здійснених на їх підставі висновків про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивачу з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року, керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав та інтересів позивача задовольнити вимогу позивача зобов'язального характеру шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Спосіб задоволення похідних вимог позивача зобов'язального характеру, узгоджується із способом захисту прав та інтересів позивача у вищенаведеному врахованому судом рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, яке 16 жовтня 2019 року залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № ПН3855528 від 19.08.2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 840,80 грн. (а.с.8)
Відповідно, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Згідно з ч. 2 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 263, 382, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова
.