Справа № 458/1189/18
2/458/115/2020
16.09.2020 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кшик О.І.
секретаря судового засідання Сисан С.І.
розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Красненської сільської ради Турківського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди у порядку спадкування за законом,
встановив:
22.10.2018 позивач ОСОБА_1 подала до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до Красненської сільської ради Турківського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди у порядку спадкування за законом.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є спадкоємцем за законом своєї матері ОСОБА_2 без батька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадщини, що відкрилась після смерті її матері входить житловий будинок зі всіма допоміжними приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 , у відповідності до технічного паспорту на вказаний житловий будинок. Інших спадкоємців, в тому числі, які мають право на обов'язкову частку у спадщині немає. У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно вона не взмозі в нотаріальному порядку оформити спадкові права, а тому змушена звернутись до суду.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 30.07.2020, для розгляду цієї справи визначено суддю Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І.
Ухвалою суду від 11.08.2020 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, 16.09.2020 представник позивача - адвокат Канарєєв І.О. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги підтримують.
Представник відповідача Красненської сільської ради Турківського району Львівської області в підготовче засідання не з'явився, 10.09.2020 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив суд розглядати справу без їх участі, позов визнають.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
З урахуванням того, що відповідач визнає позов, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній матеріалів у підготовчому судовому засіданні.
Водночас у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Родинні відносини між позивачем та ОСОБА_3 без батька підтверджено наданим позивачкою свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.09.2018 (а.с.8) та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.09.2018 (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 без батька, про що 11.09.2018 Турківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.10).
До складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 без батька, як вказує позивач, входить право померлої на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою виконавчого комітету Красненської сільської ради Турківського району Львівської області від 10.09.2018 №328, ОСОБА_3 без батька до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована одиноко за адресою АДРЕСА_1 (а.с 18).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Красненської сільської ради Турківського району Львівської області від
10.09.2018 №331, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 без батька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Красненської сільської ради Турківського району Львівської області від 10.09.2018 № 330, земельна ділянка під ОЖБ до дня смерті знаходилася в постійному користуванні ОСОБА_3 без батька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с.20).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Красненської сільської ради Турківського району Львівської області від 10.09.2018 № 332, ОСОБА_1 вступила у володіння та управління спадковим майном за адресою АДРЕСА_1 і залишилось після смерті її матері ОСОБА_3 без батька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21).
Будучи спадкоємцем за законом після смерті своєї матері позивач звернулася із заявою до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав, проте 11.10.2018 приватним нотаріусом Турківського РНО Федаш М.М. їй було відмовлено у оформленні спадкових прав, оскільки в неї відсутні правовстановлюючі документи на право власності на спадковий житловий будинок з приналежними йому господарськими будівлями та спорудами (а.с.17).
Відтак, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими, а позивач, через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок, позбавлена права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, а тому звернулася до суду.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до абз.3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Суд вважає, що на час смерті ОСОБА_3 без батька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв Цивільний Кодекс УРСР (в редакції 1963 року).
Відповідно до статті 525 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Статтями 529, 530 ЦК УРСР в редакції 1963 року, передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують в рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та баба померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Згідно ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР (надалі - ЦК УРСР), чинної на час виникнення спірних правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, чинної на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року (далі - Інструкція).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної ради.
Суд встановив, що спірний будинок є збудований в 1990 році, що доводиться технічним паспортом (а.с.13,14), та такий не містить відмітки про самочинне будівництво, будинок знаходиться в задовільному стані, конструктивні елементи та будівля в цілому придатні до експлуатації, встановлено її відповідність вимогам надійності та безпечної експлуатації, чинним державним будівельним нормам і правилам, що доводиться технічним звітом від 05.10.2018 (а.с.23 - 27), а належність будинку покійній матері доводиться довідкою виконавчого комітету сільської ради (а.с.18).
Також суд встановив, що право власності на такий житловий будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Проте, як зазначено у п. 3.3. згаданого вище Листа ВССУ, перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Враховуючи те, що позивач у відповідності до вимог ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) прийняла спадщину за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 матір'ю ОСОБА_3 без батька, оскільки вступила у володіння та управління спадковим майном, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Красненської сільської ради Турківського району Львівської області від 10.09.2018 №332 (а.с.21), приймаючи до уваги заяву представника відповідача, який не заперечує проти позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач, як спадкоємець майна покійної матері підставно просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, так як інший правовий механізм оформлення таких прав у неї відсутній.
При цьому, сам факт відсутності правовстановлюючого документу на ім'я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.
За таких обставин справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі ст. 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст ст. 4, 10, 12, 13, 200, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України,
вирішив:
позов ОСОБА_1 до Красненської сільської ради Турківського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди у порядку спадкування за законом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 без батька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , в яке входить будинок зі всіма допоміжними приміщеннями, перерахованими в технічному паспорті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення виготовлено 23.09.2020.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Красненська сільська рада Турківського району Львівської області ( адреса: вул. Л.Українки, 28, с.Красне Турківського району Львівської області)
Суддя О.І. Кшик