Провадження № 11-сс/821/445/20 Справа № 705/3203/20 Категорія: ст. 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
22 вересня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого-суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання в режимі відеоконференції з Уманським міськрайонним судом: прокурора підозрюваної захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2020року, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Умань, Черкаської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимої, останній раз - 11.05.2018 Уманським міськрайонним судом Черкаської областіза ч.2 ст. 190, ст. 395, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі,-
застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.10.2020 включно , -
Слідчий Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 ..
Клопотання мотивовано тим, що 15.08.2020, близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення чужого майна, з добровільної згоди власника ОСОБА_11 , прийшли до квартири АДРЕСА_2 , де нанесла потерпілому ОСОБА_11 один удар кулаком в праву частину обличчя та декілька ударів кулаком по голові, а тим часом ОСОБА_10 зняв із стіни кімнати сувенірний кинджал та сувенірну шаблю. Після чого, ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_7 та наніс ОСОБА_11 кулаками обох рук близько 3 ударів в область голови та тулуба. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_11 вибіг на балкон квартири та почав кликати на допомогу, а ОСОБА_10 взяв предмети, які зняв зі стіни кімнати, а саме: сувенірний кинджал «східного типу», який знаходився в коричневих ножнах, вартістю 200 гривень, та сувенірну шаблю з ручками та ножнами срібного кольору, вартістю 500 гривень, а також мобільний телефон марки «Nomi I 241» Imei 1- НОМЕР_1 Imei 2- НОМЕР_2 , вартістю 600 гривень, що належать ОСОБА_11 , після чого, разом з ОСОБА_7 покинули приміщення квартири разом з вище вказаними викраденими речами. Своїми умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_10 завдали потерпілому ОСОБА_11 матеріальних збитків на загальну суму 1300 гривень.
По даному факту розпочато кримінальне провадження № 12020250250000784, внесене до ЄРДР 15.08.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
15.08.2020 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_7 .
16.08.2020 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
18.08.2020 ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.10.2020 включно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на необґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_7 , вважає, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Вказує, що мати ОСОБА_7 - ОСОБА_12 , надає згоду на відбування домашнього арешту доньки за місцем свого проживання.
Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу, і просили її задовільнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.
Застосовуючи до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого і прийшов до вірного висновку, що по даному кримінальному провадженню маються докази, що вказують на причетність до вчинення кримінального правопорушення саме цієї особи.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
На основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, у зв'язку з чим доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
На думку колегії суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років, враховуючи дані про особу підозрюваної, якане має місця реєстрації та роботи, раніше неодноразово судима, судимості не зняті та не погашені, на шлях виправлення ставати не бажає, продовжує свою злочинну діяльність, також відносно підозрюваної наявні інші кримінальні провадження, де обвинувальні акти передані до суду,а тому слідчий суддя вірно застосував до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, що буде необхідним і достатнім для запобігання ризиків, зазначених у п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_7 . Таким чином, апеляційні вимоги захисника ОСОБА_8 щодо застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п.1 ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у виді тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та належним чином мотивував своє рішення.
Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого щодо ОСОБА_7 , які б слугували підставою для скасування ухвали слідчого судді, - не встановлено, тому твердження апелянта щодо порушень слідчим суддею вимог КПК України є неприйнятними.
З врахуванням викладеного, на думку колегії суддів рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 183, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2020року, якою відносно підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.10.2020 включно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :