Іменем України
22 вересня 2020 року
м.Харків
справа №610/3025/19
провадження №22-ц/818/569/20
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Кругової С.С., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
заявник - державний виконавець Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області,
боржник- ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справуза поданням державного виконавця Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2019 року, постановлене під головуванням судді Стригуненко В.М., в залі суду в місті Балаклія Харківської області,-
У жовтні 2019 року Державний виконавець Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області звернувся до суду з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , оскільки судове рішення ним не виконується, а встановити його місцезнаходження неможливо.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2019 року оголошено розшук ОСОБА_1 , за останнім відомим місцем проживання: АДРЕСА_1 , виконання якого доручено Балаклійському ВП ГУНП в Харківській області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а подання державного виконавця Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що він фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 . Також зазначає, що в провадженні суду перебувала справа по кримінального провадженню та відповідно до ухвали суду від 09.02.2019 року, відносно нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань № 27 до 01.04.2019 року, в якій була зазначена адреса його фактичного проживання та за якою йому надходили виклики. Крім того, зазначає, що за цією ж адресою його перевіряє дільничний інспектор, у зв'язку з цим вважає, що відсутні підстави щодо оголошення його у розшук.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Оголошуючи у розшук ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що боржник добровільно не виконує рішення суду, дані про його місце проживання, перебування невідомі.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що в провадженні державного виконавця перебуває виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки добровільно судове рішення ним не виконується.
Згідно розрахунку заборгованості по аліментам складеного державним виконавцем Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 30.09.2019 року вбачається, що загальна сума боргу ОСОБА_1 по сплаті аліментів складає 44135,81 грн.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік заходів щодо примусового виконання рішення суду, одним з яких є розшук боржника.
Частиною 1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Згідно з ч.1 ст.438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Матеріали справи свідчать, що 01.08.2019 року державний виконавець Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Печериця Н.М. направила на адреси ОСОБА_1 виклик, яким зобов'язала останнього з'явитися до державного виконавця 15.08. 2019 року щодо сплати боргу за вказаним вище виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату. (а.с.11)
Разом з тим, ОСОБА_1 на вказаний виклик до державного виконавця не з'явився.
Згідно акту державного виконавця від 06.09.2019 року вбачається, що державним виконавцем був здійснений виїзд за місцем мешкання боржника ОСОБА_1 , зазначеним у виконавчому провадженні Проте за вказаною адресою боржник не мешкає (а.с.12).
Враховуючи, що боржник добровільно належним чином рішення суду не виконує, дані про його місце проживання, перебування чи місце роботи - невідомі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення подання державного виконавця та оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 ..
Доводи апелянта про те, що він фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , де його перевіряє дільничний інспектор, у зв'язку з цим оголошення судом розшуку боржника є необґрунтованим, колегією суддів не приймаються до уваги.
З наданої суду апеляційної інстанції заяви Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18.09.2020 року убачається, що місцезнаходження боржника ОСОБА_1 встановлено Балаклійським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, про що повідомлено державного виконавця 12 листопада 2019 року.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: С.С. Кругова
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 23.09.2020 року.