Справа № 638/7151/20 Головуючий суддя І інстанції Рибальченко Л. М.
Провадження № 22-ц/818/4177/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: сімейна
17 вересня 2020 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Яцини В.Б.
суддів: - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря : Семикрас О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 22 червня 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Рибальченко Л.М., по цивільній справі за заявою ОСОБА_6 , заінтересована особа Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту батьківства,
встановив:
28 травня 2020 року ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою, заінтересована особа Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту батьківства.
Заявником до суду також було подано заяву про забезпечення доказів, в якій вона просить призначити проведення судово-генетичної експертизи для встановлення батьківства померлого ОСОБА_5 відносно її сина ОСОБА_7 , оскільки біологічні зразки ОСОБА_5 можуть бути знищені.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 червня 2020 року заяву про забезпечення доказів задоволено та призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та залишити заяву без розгляду. Вирішити питання про відшкодування судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 420,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Вказала, що з поданої заявником заяви випливає, що встановлення юридичного факту пов'язане з вирішенням спору про право між спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_6 приховала від суду наявність заінтересованих осіб у справі, тобто законних спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , чим, зловживаючи своїми процесуальними правами, ввела в суд в оману. Встановлення факту батьківська ОСОБА_5 стосовно дитини ОСОБА_6 значним чином вплине на спадкові права її доньки ОСОБА_2 .
Звертає увагу суду на те, що за життя ОСОБА_5 , ОСОБА_6 жодним чином не пред'являла претензій до ОСОБА_5 стосовно його батьківства відносно її дитини, а така необхідність у неї виникла лише після його смерті, що свідчить про наявність спадкового спору.
Зазначила, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем першої черги, на права та обов'язки яких впливає факт встановлення батьківства стосовно дитини заявниці, є донька ОСОБА_5 та апелянта - - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19 лютого 2003 року та Свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 від 19 вересня 2018 року.
Також апеляційну скаргу подала ОСОБА_3 , яка просить ухвалу скасувати та направити справу для подальшого розгляду у суді першої інстанції.
Вказала, що з 2010 року за життя ОСОБА_5 вона проживала з ним однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 цивільний чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_5 помер та після його смерті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Скиба Т.В. було відкрито спадкову справу № 65770990 від 22.04.2020 року.
Заперечує проти того, що син ОСОБА_6 є дитиною померлого ОСОБА_5 і вважає, що подання заяви про встановлення батьківства є спробою ОСОБА_8 заволодіти часткою у спадковому майні померлого. Тому встановлення факту батьківства померлої особи у цій цивільній праві може вплинути на права та інтереси неповнолітніх дітей апелянта: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з приводу спадкування вбачається спір про право.
Вважає, що заявником ОСОБА_6 необхідно звертатися до суду з відповідним позовом і тому її заява про встановлення батьківства подана має бути залишена без розгляду.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_6 - адвокат Костін О.Ю. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Вказав, що доводи скарги що справа повинна розглядатися у позовному провадженні спростовується змістом норми ст.130 СК України та п.7 ППВСУ №3 від 15.06.2006, які передбачають, що розгляд справ щодо встановлення батьківства проводиться саме шляхом подання заяви про встановлення факту, що є прямою вказівкою на окреме провадження.
Зазначив, що на сьогодні єдиною можливістю встановити факт батьківства ОСОБА_5 після його смерті та забезпечити право дитини, ОСОБА_7 , на отримання інформації про біологічних батьків та право знати про своє походження шляхом проведення теста ДНК за наявними біологічними зразками взятими після розтину.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Задовольняючи заяву про забезпечення доказів та призначаючи проведення судово-генетичної експертизи для встановлення батьківства ОСОБА_5 відносно її сина ОСОБА_7 , суд першої інстанції виходив з того, що для повного та всебічного розгляду справи по суті необхідно визначити батьківство особи та необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини не можливо оскільки біологічні зразки ОСОБА_5 можуть бути знищені.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способом забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.
Згідно статті 103 ЦПК України:
1. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно відповіді Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 14 травня 2020 року № 02-06/1025 судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_5 проведено 18.04.2020 року. Відповідний біологічний матеріал протягом 3 років зберігається у відділенні бюро судово-медичних експертизи, що регламентовано п. 3.2 Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 (зареєстровано МЮУ 26.07.1995 за № 252/788).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: родинних відносин між фізичними особами.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.
Згідно ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 1 ст.1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
При призначенні судової експертизи, суд першої інстанції не звернув уваги, що визнання батьківства у даному випадку має значення для спадкування після смерті ОСОБА_5 та не з'ясував коло спадкоємців, які є зацікавленими особами в такому спадковому спорі.
Разом із тим відповідно до пункту 2 вказаної постанови справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб, та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, за відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Таким чином, суд першої інстанції призначив судову експертизу без залучення усіх зацікавлених осіб, які мають право згідно наведеній нормі ст. 103 ЦПК України запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, що не відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному у вказаній нормі ст. 2 ЦПК України.
Крім того, за вимогами ч.6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідні висновки викладено при вирішенні аналогічних справ у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року, справа № 504/3749/16-ц, провадження № 61-1002в18; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2018 року, справа № 712/10959/17, провадження № 61-17141св18; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року, справа № 752/20365/16-ц, провадження № 61-24660св18; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2019 року, справа № 755/17463/16-ц, провадження № 61-27189св18; постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року, справа № 520/13695/17-ц, провадження № 61-13753св19; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2019 року, справа № 750/9847/18, провадження № 61-18230св19.
Крім того, у провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа № 639/4096/20 за позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Скиба Тетяна Володимирівна, про встановлення факту батьківства померлої особи та визнання права на спадщину. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 липня 2020 року за заявою представника позивача ОСОБА_3 було призначено судово-біологічну (судово-генетичну) експертизу для вирішення питання чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 була оскаржена в апеляційному порядку і внаслідок цього ще не набула чинності.
Така процесуальна ситуація надає заявниці ОСОБА_6 в порядку позовного провадження взяти участь у розгляді згаданої цивільної справи № № 639/4096/20 шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою, з наступним об'єднанням цих справ в одне провадження згідно для сприяння виконанню завдання цивільного судочинства у передбаченому ч. 2 ст. 188 ЦПК України порядку.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції порушив процесуальний порядок розгляду заяви про призначення судової експертизи, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України оскаржена ухвала суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розподіл судового збору за подання апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід здійснити судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.259, п. 6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 379,381-384, 388,389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 червня 2020 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду
Розподіл судового збору за подання апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_3 здійснити судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 141 ЦПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2020 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді І.В.Бурлака.
О.М.Хорошевський.