Провадження № 11-сс/803/1142/20 Справа № 204/4593/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 вересня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5
скаржника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2020 року про повернення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого (прокурора) у кримінальному провадженні №12019040680002604,-
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2020 року ОСОБА_6 було повернуто його скаргу на бездіяльність слідчого (прокурора) у кримінальному провадженні №12019040680002604.
Слідчим суддею встановлено, що в своїй скарзі ОСОБА_6 у своїй скарзі використовує образливі слова та ненормативну лексику на адресу працівників Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4.
Оскільки нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу не можуть використовуватись в скаргах. Зазначені дії свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку скаржника, такі дії також суперечать основним засадам та принципам кримінального судочинства та його завданню, слідчий суддя зробив висновок, що скаржник ОСОБА_6 зловживає своїми процесуальними правами, а тому вважав за необхідне повернути йому вказану скаргу.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою матеріали справи повернути до суду першої інстанції для розгляду скарги по суті.
Апелянт також просив:
- постановити, що слідчим суддею було порушено п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод;
- визнати обов'язковою явку керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4;
- витребувати матеріали кримінального провадження №12019040680002604 для дослідження в судовому засіданні.
Щодо поновлення строку, апелянт зазначив, що ухвала була постановлена без його участі, а тому він просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, слідчий у вказаному кримінальному провадженні не виконує необхідні слідчі дії, не виконує вимоги ст.ст. 220, 284 КПК України, а прокурор не захистив його порушені права та не забезпечив дотримання слідчим розумних строків.
Зазначив, що відповідно до Конституції України, йому гарантовано право на вільне вираження своїх поглядів та переконань і має право звернутись за захистом своїх прав до відповідного органу із відповідною заявою.
Стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки апелянт не був присутній під час розгляду його скарги слідчим суддею, а в матеріалах скарги відсутні докази отримання апелянтом копії ухвали відповідно до вимог закону, колегія суддів вважає, що апелянтом строк на апеляційне оскарження не пропущений.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається зі змісту поданої скарги, ОСОБА_6 використовує образливі слова та ненормативну лексику на адресу працівників Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 14.03.2019 року, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Відповідно до п. 4 ст. 9 КПК України, у разі якщо норми цього Кодексу не відповідають міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 4.11.1950 року, суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності повернення скарги, керуючись саме Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки чинний КПК України не містить такої підстави для повернення, як зловживання скаржником своїми процесуальними правами, проте вказана скарги несумісна з положеннями вказаної Конвенції.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 і скасування ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2020 року.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2020 року про повернення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого (прокурора) у кримінальному провадженні №12019040680002604 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2020 року про повернення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого (прокурора) у кримінальному провадженні №12019040680002604 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4