Справа № 761/21176/20
Провадження № 3/761/5737/2020
10 вересня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Спусканюка Р.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу щодо
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, українця, громадянина України, заступника директора ТОВ АТЗТ «Транссервіс», який зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 ,
про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
гр. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду другого секретаря з консульських питань Посольства України у Королівстві Саудівська Аравія Міністерства закордонних справ України, будучи у силу п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, на порушення ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно подав щорічну декларацію про майновий стан за 2018 рік.
На обґрунтування висунутого обвинувачення зазначено, що наказом Міністерства закордонних справ України від 06.12.2014 № 2957-ос ОСОБА_1 призначено на посаду другого секретаря з консульських питань Посольства України в Королівстві Саудівська Аравія, однак, 23.08.2018 останнього з займаної посади звільнено наказом від 22.08.2018 № 1590-ос.
У силу абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону та Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» на ОСОБА_1 покладений обов'язок у разі припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, до 1 квітня наступного року після припинення діяльності, подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за минулий рік.
Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши 23.08.2018 виконання обов'язків, пов'язаних з виконанням функцій держави у зв'язку із звільненням, був зобов'язаний подати щорічну декларацію за 2018 рік до 01.04.2019.
Однак, ОСОБА_1 виконав вказаний вище обов'язок лише 07.07.2019, тобто з порушенням встановленого Законом строку.
Вказані дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад вказаного адміністративного правопорушення, оскільки останній невчасно подав декларацію про майновий стан без наявності на те поважних причин, тому просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Гр. ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого правопорушення визнав у повному обсязі, однак просив врахувати, що умислу на невиконання покладеного на нього обов'язку не мав, подав невчасно Декларацію через свою зайнятість.
Суддя, заслухавши прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративні корупційні правопорушення від 06.07.2020 № 279 та долучені до нього матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 1726 КУпАП утворює несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Наказом Міністерства закордонних справ України від 22.08.2018 № 1590-ос ОСОБА_1 звільнено з посади другого секретаря з консульських питань Посольства України в Королівстві Саудівська Аравія Міністерства закордонних справ України.
Таким чином, у силу абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону ОСОБА_1 , припинивши виконання обов'язків, пов'язаних з виконанням функцій держави, у зв'язку із звільненнямбув зобов'язаний до 01.04.2019 подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік
Отже, ОСОБА_1 , подавши Декларацію за 2018 рік лише 07.07.2019, допустив порушення покладеного на нього обов'язку.
Інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 1726 КУпАП не є триваючим, тобто подія адміністративного правопорушення у цьому випадку є разовою і строк для накладення адміністративного стягнення має обраховуватись з дня його виявлення, як це передбачено ч.3 ст.38 КУпАП.
Згідно з ч.3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено упродовж шести місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
З наявного у матеріалах справи повідомлення т.в.о. завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства закордонних справ України вбачається, що інформація про факт несвоєчасного подання гр. ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спрямована до НАЗК 11.04.2019 за вихід № 110/16-628/1-218 та отримана вказаним органом 07.05.2019 за вхід. № 03/40763/19.
Водночас, протокол про адміністративне право рушення складений 06.07.2020 та до суду надійшов 15.07.2020, тобто після чотирнадцяти місяців з дня отримання НАЗК інформації про факт порушення ОСОБА_1 строку подання щорічної декларацій за 2018 рік, що свідчить про сплив на день розгляду справи строку накладення на особу адміністративного стягнення.
Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст. 38 КУпАП.
Так, згідно з вимогами ст. 247 КУпАП, у разі закриття провадження з викладеної вище підстави, суд не встановлює наявність вини особи у вчиненні адміністративного проступку.
Поєднання закриття провадження у справі з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і їх прийняття в одному судовому рішенні свідчить про порушення права особи на справедливий суд.
Наведене кореспондується з вимогами ст. 284 КУпАП, яка передбачає, що рішенням, яке доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є встановлення вини особи.
Таким чином, у разі спливу строку накладення адміністративного стягнення, суддя зобов'язаний припинити будь-які дії, спрямовані на притягнення особи до адміністративної відповідальності, незалежно від будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню саме під час розгляду справи, у тому числі й вини особи.
Отже, на момент розгляду справи шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення на особу, який відраховується з моменту виявлення проступку, закінчився.
У силу ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст.38 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 38, 247, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Циктіч