Провадження № 2/760/4026/20
Справа № 760/12997/19
11 вересня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі -Ступак М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження,-
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувала вищезазначена справа.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16.07.2020 у задоволенні позову позов ОСОБА_3 було відмовдено.
21.07.2020 від представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про стягнення понесених витрат на правничу допомогу на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України у розмірі 5 000,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що представником третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні до стадії судових дебатів було було заявлено про те, що буде подано заява про стягнення витрат на правову допомогу після ухвалення рішення у справі.
Просив заяву задовольнити.
04.08.2020 від позивача ОСОБА_3 надійшла до суду заява про зменшення суми витрат на професійну (правничу) допомогу, в якій останній просив у задоволенні заяви адвоката Топчія П.І. від 21.07.2020 відмовти у повному обсязі.
Позивач та представник відповідача у судове засідання учасники не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, про причини неявки суд до відома не поставили.
Представник третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив судове засідання провести за його відсутності та заяву про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2,3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2020 у судовому засіданні під час судових дебатів представником третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було зроблено усну заяву про надання протягом 5 днів після ухвалення рішення доказів про розмір витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, що 01.02.2019 між адвокатом Топчієм П.І. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) строком до лютого 2020 року (а.с. 93-94 т. 3).
17.08.2019 між адвокатом Топчієм П.І. та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 01.02.2020 про представництво та захист останньої у Солом'янському районному судді м. Києва та Київському апеляційному судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження № 140 від 21.02.2019, надати інші види професійної правничої допомоги, пов'язані із розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору (а.с. 95 т. 3).
Відповідно до п. 2 даної угоди гонорар адвоката за вказаною угодою склав 5 000,00 грн.
01.02.2020 між адвокатом Топчієм П.І. та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 4 до договору про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 01.02.2020 відповідно до якої строк дії договору про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 01.02.2020 продовжили до 01.02.2021 (а.с. 96 т. 1).
Згідно із детальним описом робіт від 16.06.2020 та актом на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.07.2020 вартість наданих адвокатом послуг склала 5 000,00 грн. (а.с. 97-99 т. 3).
Відповідно до копії платіжного доручення № 57154660 від 17.07.2020 ОСОБА_1 сплатила на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. згідно договору про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 01.02.2020 у справі № 760/12997/19 (а.с. 100 т. 3).
Разом з цим, суд вважає, що частина послуг наведених в детальному описі робіт від 16.06.2020, зокрема правова оцінка обставин та правових підстав позову ОСОБА_3 до Солом'янської РДА, третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, правова оцінка обставин та правових підстав відзиву відповідача Солом'янської РДА на позов ОСОБА_3 ,а також надання третій особі ОСОБА_1 , консультацій та роз'яснень щодо правової позиції при складанні письмових пояснень третьої особи щодо позову ОСОБА_3 , відзиву відповідача на позов є поєднаними послугами та на їх підготовку достатньо близько 5 год. та вартість яких складе 650 грн. Також поєднаними між собою є послуги з правової оцінки обставин та правових підстав відповіді позивача ОСОБА_3 на відзив відповідача Солом'янської РДА, а також складання та подання до Солом'янського районного суду м. Києва додаткових письмових пояснень третьої особи ОСОБА_1 від 04.12.2019 та доказів на підтвердження заперечень проти позову ОСОБА_3 та на їх підготовку достатньо близько 4 год., а вартість яких складе 500,00 грн.
Окрім цього, суд вважає, що частина послуг, зокрема, збір доказів для складання письмових пояснень третьої особи ОСОБА_1 , щодо позову ОСОБА_3 , не узгоджуються з послугами, які надаються в якості правової допомоги.
Як вбачається із акту на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.07.2020 адвокат Топчій П.І. просить суд стягнути із позивача, зокрема за представництво та захист інтересів третьої особи ОСОБА_1 у судових засіданнях в Солом'янському районному суді м. Києва 06.09.2019 грошові кошти у розмірі 900 грн. за три год. (1 год. = 300 грн.), 06.12.2019 - грошові кошти у розмірі 900 грн. за три год. (1 год. = 300 грн.), 16.07.2020 - грошові кошти у розмірі 900 грн. за три год. (1 год. = 300 грн.).
Проте, як вбачається із матеріалів справи та протоколів судових засідань, судове засідання 06.12.2019 було призначено на 10 год. 30 хв. та завершено о 11 год. 14 хв., тобто тривало 44 хв. Судове засідання 06.12.2019 було призначено на 12 год. 00 хв. та завершено о 12 год. 42 хв., тобто тривало 42 хв. Судове засідання 20.12.2019 було призначено на 14 год. 00 хв. та завершено о 16 год. 47 хв., тобто тривало 2 год. 47 хв. Судове засідання 16.07.2020 було призначено на 10 год. 30 хв. та завершено о 12 год. 45 хв., тобто тривало 2 год. 15 хв.
За вказаних вище обставин, суд вважає за необхідне зменшити вартість зазначених послуг відповідно до фактично проведеного часу у судовому засіданні, а саме: 06.09.2019 за 44 хв. - 220 грн., 06.12.2019 за 42 хв. - 210 грн., 16.07.2020 2 год. 15 хв. - 675 грн., що в загальному складе 1 105,00 грн.
Також, суд приходить до висновку про обґрунтованість послуг щодо складання та подання до Солом'янського районного суду м. Києва письмових пояснень третьої особи ОСОБА_1 від 19.08.2019 на підтвердження заперечень проти позову ОСОБА_3 вартістю 450 грн., а також складання та подання до Солом'янського районного суду м. Києва додаткових письмових пояснень третьої особи ОСОБА_1 від 16.07.2020 на підтвердження заперечень проти позову ОСОБА_3 вартістю 300 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 005,00 грн.
Виходячи з викладеного вище, заява представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 005,00 грн.
В іншій частині поданої заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя : О.М. Букіна