СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23082/19
пр. № 2/759/2203/20
04 березня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
при секретарі Щербині А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
встановив:
20.01.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено договір б/н, відповідно до якого перший надав, а другий прийняв кредит у виді встановленого кредитного ліміту у розмірі 9100,00 грн. на платіжну картку на умовах визначених умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банку, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що вказує свідоцтво про смерть.
До майна померлого 09.09.2014 року Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа №996/14.
З огляду на спадкову справу вбачається, що спадщину, яка залишилась після ОСОБА_4 прийняли його батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 і дочка ОСОБА_2 ..
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" заявили позов про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості занаведеним вище кредитним договором, в сумі 9072 грн. 64 коп..
Позов мотивовано тим, що спадкоємці позичальника відмовились погасити його борг за кредитним договором.
Провадження відкрито на підставі ухвали судді від 13.12.2019 року, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Позивач в позовній заяві просив розглянути справу без участі його представника.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, за яким вона просила в задоволенні позову відмовити, за безпідставністю, пославшись на те, що позивачем не доведено самого факту укладення кредитного договору, позивач звернувся до нотаріуса з претензією до спадкоємців, з пропуском строку, визначеного ч. 2 ст 1281 ЦК України, а також на обставини, що на думку відповідача, вказують на недійсність кредитного договору.
Крім того, ОСОБА_2 подала заяву про застосування до спору наслідків спливу строків позовної давності.
Відзиву від інших відповідачів не надходило.
Відгуку на відзив ОСОБА_2 позивач не надіслав.
Дослідивши наявні докази та інші матеріали справи, приходжу до висновку про відмову в позові за таких підстав.
З огляду на розрахунок заборгованості за кредитним договором останній платіж в рахунок погашення кредиту зараховано 30.08.2014 року, тобто вже після смерті позичальника. Останні нарахування за кредитом позивачем здійснені 31.01.2016 року, загальна сума заборгованості становить 8445 грн. 03 коп..
Про наявність даного боргу, як це вбачається з відзиву, відповідачам не було відомо.
Статтею 1281 ЦК України, разом з іншим, встановлено, що кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
З огляду на спадкову справу вбачається, що відповідачі отримали свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4 27.04.2015 року та 09.06.2016 року.
Позивач же подав нотаріусу претензію кредитора лише 09.07.2018 року, тобто з пропуском строку визначеного ст. 1281 ЦК України.
Ні позовна заява, а ні матеріали спадкової справи не містять даних про те коли позивач дізнався про смерть позичальника.
Разом з тим, на переконання суду, позивач мав би дізнатись про смерть позичальника з часу як у нього виникло право вимоги за кредитним договором, тобто з часу коли позичальник перестав виконувати зобов"язання за договором.
Отже, позивач втратив право вимоги до спадкоємців позичальника, у зв"язку з пропуском строків на заявлення такої вимоги.
Тому, суд знаходить позов безпідставним і вважає за необхідне в задоволенні його вимог відмовити.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено по суті, то підстав для застосування до спору наслідків пропуску позовної давності не вбачається.
За наведених висновків, інші доводи відповідача ОСОБА_2 , що викладені в відзиві, судом не перевірялись.
Судові витрати за вказаного рішення перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10-13, 77-80, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення проголошення.
Можливість отримати інформацію щодо справи, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.
Головуючий Сенько М.Ф.