Справа № 127/168/20
Провадження № 1-кп/127/13/20
22.09.2020 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 21 жовтня 2019 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019020020002303 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Листвин, Овруцького району, Житомирської області, громадянина України, працюючого ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» на посаді майстра виробничого навчання, одруженого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-
ОСОБА_4 , маючи мету уникнути відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, 21.10.2019 року, близько 01:36 год., перебуваючи за адресою м. Вінниця, вул. Максима Шимка, 15, будучи в стані алкогольного сп'яніння, висловив пропозицію службовим особам поліцейському взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 та інспектору Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 про надання неправомірної вигоди та в подальшому близько 01:36 год. передав неправомірну вигоду в сумі 100 доларів США за не притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, поліцейськими роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержантом поліції ОСОБА_5 та поліцейським роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержантом поліції ОСОБА_7 , які згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, та посади яких згідно з п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну службу» відносяться до посад категорії "В", відповідно до Дислокації сил та засобів роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області в складі екіпажу автопатруля «Юнкер-107», на службовому автомобілі марки «Toyota», моделі «Prius», здійснювалося патрулювання по маршруту патрулювання у місті Вінниці.
В ході патрулювання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , 21.10.2019 року, близько 00:40 год. за адресою: вул. Максима ІІІимка, в м. Вінниці, на підставі ст. 31, 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено автомобіль «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 .
В ході проведення обстеження ОСОБА_4 на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер» встановлено, що останній керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а саме - 2,15 проміле.
В цей час на місце події прибув другий екіпаж Управління патрульної поліції у Вінницькій області в складі інспектора Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 та поліцейського Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_8 .
В подальшому, в момент, коли поліцейськими роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 на підставі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 2 п. 5 розділу і та розділу 9 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, складались матеріали про адміністративне правопорушення, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до ОСОБА_6 , після чого, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 222 КУпАП уповноважені на розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення стягнення шляхом винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та згідно ст. 255 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, запропонував ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 100 доларів США, тим самим висловивши пропозицію про надання неправомірної вигоди з метою уникнення відповідальності та невинесення відносно нього постанови за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та не складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, після чого дістав із кишені купюру номіналом 100 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.10.2019 року еквівалентно 2503,5071 гривень, та поклав її зверху на протокол, який в цей час складався ОСОБА_5 , тим самим надавши вищевказану неправомірну вигоду службовій особі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті він скоїв інкриміноване діяння. Суду повідомив, що 21.10.2019 року рухаючись на автомобілі по м. Вінниці, його зупинили працівники патрульної поліції за порушення ПДР. В ході перевірки працівниками поліції документів, останні виявили, що він перебуває на підпитку. Після чого, він, з метою уникнення адміністративної відповідальності, запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду в розмірі 100 доларів США.
З досліджених доказів, що надані прокурором під час судового провадження, вбачається, що відомості за вказаним фактом внесені 21.10.2019 року до ЄРДР, що підтверджується відповідним витягом за №12019020020002303, згідно якого 21.10.2019 року, близько 01:00 год., по вул. Максима Шимка, 15 в м. Вінниці співробітниками УПП у Вінницькі області за порушення правил дорожнього руху було зупинено автомобіль марки «Daewoo lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який з метою уникнення адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП надав неправомірну вигоду працівнику поліції в розмірі 100 доларів США.
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом та приєднання до кримінального провадження від 21.10.2019 року вбачається, що купюру номіналом 100 доларів США, серія та номер КС 09173984А, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019020020002303 та передано на зберігання уповноваженому банку, а саме до Вінницької обласної дирекції публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» (відділення №220/01, що за адресою м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34), для зберігання у сховищі (сейфі), що підтверджується актом приймання-передачі речових доказів, вилучених слідчими підрозділами №б/н від 13.12.2019 року.
Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 23.10.2019 року (№127/28826/19) накладено арешт на майно яке було вилучено у ОСОБА_4 , а саме на купюру номіналом 100 доларів США (КС 09173984А), яку поміщено до спец пакету НПУ ГСУ № INZ 2013797.
Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.
Під час судового провадження обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені злочину, повідомив, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ним не оспорюються, надав показання та повідомив про обставини вчинення ним злочину.
Розглянувши вказане провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши докази у справі в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого доведена стороною обвинувачення, оскільки підтверджена сукупністю доказів у справі, які суд приймає до уваги як належні, допустимі та достатні для висновків суду.
Так, суд приймає до уваги та кладе в основу вироку показання обвинуваченого, який в судовому засіданні винуватість у вчиненні злочину визнав та надав добровільні показання щодо обставин вчинення ним злочину, а саме дату, часу, місця та способу вчинення злочину. Обставини вчинення злочину повідомлені обвинуваченим повністю узгоджуються з його показаннями в судовому засіданні.
Таким чином, суд оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до характеристики ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці», вих. №487 від 30.10.2019 року, вбачається, що ОСОБА_4 працює в ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» на посаді майстра виробничого навчання з 2005 року по даний час.
За період перебування на даній посаді зарекомендував себе позитивно, працює творчо, звертає увагу на поліпшення методів роботи. Ділові якості проявляє на найвищому рівні, постійно прагне до самовдосконалення. За характером спокійний та врівноважений, має тільки позитивні відгуки від колег, учнів та їх батьків. В колективі користується повагою та авторитетом. ОСОБА_4 добре володіє і систематично використовує в роботі ефективні та інноваційні форми і методи навчання, досягає високої результативності в навчально-виховній роботі. Постійно працює над комплексно-методичним забезпеченням навчально-виробничого процесу. Забезпечує високу професійну підготовку кваліфікованих робітників за професією «Ювелір-монтувальник, ювелір-закріпник», його учні якісно та відповідально працюють на підприємствах ювелірної галузі під час виробничої практики та після завершення навчання. За високі показники в роботі неодноразово нагороджувався грамотами та подяками від адміністрації навчального закладу, брав активну участь у підготовці учнів до участі в конкурсах професійної майстерності.
Згідно довідки ВОПНЛ ім. Ющенка, вих. №20/5401 від 31.10.2019 року ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не перебуває.
Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія», вих. №3120 від 25.10.2019 року, ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку у вказаному закладі не перебуває.
З вимоги про судимість від 30.10.2019 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: 30.06.2004 року вироком Замостянського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03.08.2005 року ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання на п. «Б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 88 КК України, особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 в силу ст. 88 КК України раніше не судимий, вчинив умисний не тяжкий злочин, за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, винуватість у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції від 18.10.2019 року), оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
При вирішення питання щодо долі речових доказів, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до положень ч.1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду. Спеціальна конфіскація, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначались (використовувались) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді 100 доларів США серія та номер КС 09173984А, на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.
Керуючись ст.ст. 5, 65-67, 369 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції від 18.10.2019 року) у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23.10.2019 року (№127/28826/19) про накладення арешту - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: купюру номіналом 100 доларів США, серія та номер КС 09173984А, яка призначались (використовувались) для схиляння особи до вчинення злочину, та яку передано на зберігання уповноваженому банку, а саме до Вінницької обласної дирекції публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» (відділення №220/01, що за адресою м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34), конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: