печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6508/20-ц
про призначення судової експертизи
11 серпня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі Ємець Д.О.,
представника позивача - Юрчика С.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяви представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Діденко Тетяни Григорівни про призначення судової експертизи у цивільній справі № 757/6508/19-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики.
03.06.2020 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Діденко Тетяна Григорівна звернулася з клопотанням про призначення судової технічної та почеркознавчої експертизи.
Мотивуючи подану заяву, вказує, що позивач на вимогу суду надав до матеріалів справи у якості доказів оригінали договору позики від 03.09.2011, розписки та вимоги про повернення позики від 25.12.2019, які на думку відповідача не відповідають фактичним обставинам, є сумнівними, неправдивими та потребують підтвердження експертним висновком того, що вони є сфальсифіковані.
В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення заяви, вказуючи на її безпідставність та необґрунтованість, вказуючи при цьому на те, що сторона відповідача порушила строк на звернення до суду з даним клопотанням.
Представник позивача та відповідач ОСОБА_1 заперечували щодо клопотань та просили відмовити у їх задоволенні, внаслідок їх безпідставності.
Суд, вивчивши подане клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
У відповідності до 2 постанови пленуму ВСУ №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Суд враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, відповідно до вимог ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Наряду з вказаним, суд вважає за необхідне зауважити, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. По справі судом зазначених умов призначення експертизи не встановлено, враховуючи порушення строків на звернення до суду з даним клопотання та його невмотивованістю.
Так, ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому частиною третьою ст.12 ЦПК України чітко визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наряду з вказаним, слід відмітити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Проаналізувавши доводи ініціатора клопотання, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання про призначення судово експертизи слід відмовити, з врахуванням того, що стороною відповідача не доведено необхідності проведення такої експертизи та буде сприяти затягування судового розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 77,81, 103, 189, 196-198, 200 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Діденко Тетяни Григорівни про призначення судової експертизи у цивільній справі № 757/6508/19-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 17.08.2020.
Суддя Т.Г. Ільєва