печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6508/20-ц
"11" серпня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді : Ільєвої Т.Г.,
при секретарі: Ємець Д.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Юрчика Сергія Валерійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за договором позики,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача та просить суд ухвалити рішення яким стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на її користь 80 000 доларів США за договором позики від 03.09.2011 року.
23.06.2020 представник позивача - адвокат Юрчик Сергій Валерійович звернуся до суду з заявою про забезпечення позову, згідно вимог якої просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку за реєстровано за ОСОБА_5 .
Мотивуючи подане клопотання адвокат вказує, що ОСОБА_4 , заявлено позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення грошових кошті за договором позики, в розмірі 80 000,00 доларів США (вісімдесят тисяч доларів США 00 центів).
Договором позики було передбачено, що ОСОБА_5 виступає поручителем за цим договором, а куплена за рахунок позики квартира АДРЕСА_2 , має бути передана в іпотеку на її користь.
На даний час між співвідповідачами відбуваються судові процеси: про розлучення (справа № 761/19044/19-ц у Печерському суді міста Києва), в якому 13.02.2020р. було проголошено рішення про розірвання шлюбу, про поділ майна (справа № 757/39156/19-ц у Печерському суді міста Києва), про визнання права власності на про визнання права власності на квартиру, придбану у період перебування у шлюбі та зустрічним позовом про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя (справа № 757/39156/19-ц у Печерському суді міста Києва).
13 лютого 2020року, Печерським районним судом міста Києва було прийняте рішення про розірвання шлюбу між відповідачами. На сьогодні, справа перебуває у провадженні Київського апеляційного суду та призначена до розгляду на 05.08.2020р. Отже, як тільки набере законної сили рішення суду про розірвання шлюбу відповідач-2 матиме можливість продажу (відчуження) квартир 29, оскільки вона є формально власником цієї квартири.
Адвокат вказує, що позивачу відомо, що спір між співвідповідачами про поділ майна, стосується нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку за реєстровано за ОСОБА_5 та
Вартість квартири АДРЕСА_1 , згідно висновку про вартість майна становить (станом на листопад 2019 року) 1 434 291,00 (один мільйон чотириста тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто одна гривня 00 коп.). В еквіваленті до долара США, з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день подачі даної заяви (22.06.2020р.) становить 53 679,00 доларів США.
Адвокат зазаначає, що оскільки на сьогодні між співвідповідачами існують вищезазначені судові спори, то існує досить висока ймовірність того факту, що співвідповідачі можуть в будь-який момент здійснити відчуження зазначеного майна на користь інших осіб, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення грошових кошті за договором позики.
Більше того, квартира АДРЕСА_1 вже виставлена на продаж, що підтверджується оголошенням розміщеним в Інтернеті, а саме, на веб-сайті http://www.aviso.ua/kiev/ про продаж спірної квартири - квартира АДРЕСА_1 від 15.02.2020р., від 31.05.2020р.
Зазначене свідчить про вірність намірів відповідачів позбутися власного майна, задля уникнення повернення боргу оскільки прінт-скріни з оголошеннями про продаж зроблені з різними датами (до карантину і після карантину).
Той факт, що вказані оголошення зроблені після послаблення карантину в травні 2020 року свідчить про продовження активного продажу свого єдиного вартісного майна, з метою уникнення повернення боргу.
В судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених підстав.
Представник відповідача ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 заперечували щодо заяви про забезпечення позову та просили відмовити у їх задоволенні, внаслідок їх безпідставності.
Суд, вивчивши подане заяву про забезпечення позову, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, встановив наступне та дійшов до таких висновків.
Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що доцільно накласти арешт на визначене майно, оскільки вважає, що у випадку відчуження відповідачами майна іншій особі до моменту винесення судового рішення може утруднити чи неможливим виконання рішення суду.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Юрчика Сергія Валерійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за договором позики - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку за реєстровано за ОСОБА_5 .
Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцепроживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач - 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцепроживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - 2: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцепроживання: АДРЕСА_1 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.
Суддя: Т.Г. Ільєва