Справа № 420/6372/20
23 вересня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про:
визнання протиправним та скасування рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області №28150 від 04.02.2020 року про відповідність платника податку критеріям ризиковості;
зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» з переліку ризикових платників податку.
Адміністративний позов мотивовано наступним.
Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» зазначило, що дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо внесення Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» до переліку ризикових платників є протиправним та таким, що перешкоджають здійсненню господарської діяльності позивача з огляду на автоматичне зупинення усіх податкових накладних, які реєструє позивач в ЄРПН, що, відповідно, створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій викликаючи необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування реєстрації податкових накладних, а також, руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.
Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» наголошує, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не надано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
На неодноразові запити позивача про отримання публічної інформації, відповідачем не надано жодних доказів, які б досліджувалися у ході засідання комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, як і не надано доказів які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення ДП «АМБРА ФРУТ» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд адміністративної справи №420/6372/20 за правилами загального позовного провадження - відмовлено.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№32972/20 від 20.08.2020р. на позовну заяву (т.І, а.с.112-114).
Відзив обґрунтований наступним.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У службовій записці відділу податкового моніторингу ГУ ДПС в Одеській області №919/1188/11/15-32-06-01-12 від 18.08.2020 року, зазначені причини внесення ДП «АМБРА ФРУТ» до ризикових платників, зокрема, за результатами моніторингу реєстрації ПН/РК в ЄРПН у період з січня 2019 року по квітень 2020 року, здійснювалось придбання транспортних послуг та палива дизельного, у тому числі у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості: ПП «Чорноморська Перлина» (має ознаку «ймовірний вигодо формуючий суб'єкт») та ТОВ «Ратіо Бізнес» (має ознаку «ймовірний вигодо-транспортуючий суб'єкт»).
У відповіді на відзив (вх.№33388/20 від 26.08.2020р.), Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» наголошувало, що не мало партнерських стосунків з ПП «Чорноморська Перлина» та ТОВ «Ратіо Бізнес» та ніколи не придбавало у вищевказаних суб'єктів господарювання транспортні послуги чи дизельне паливо. Інформація зазначена у службовій записці управління податкового моніторингу ГУ ДПС в Одеській області є хибною та такою, що не відповідає дійсності (т.І, а.с.122-123).
У поясненнях (вх.№38403/20 від 22.09.2020р.) Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» наголошувало, що повністю забезпечено трудовими ресурсами, матеріальною базою та відноситься до реального сектору економіки (т.І, а.с.176-178).
Станом на 23 вересня 2020 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.
Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 08.09.2017 року за №15561020000063693 (т.І, а.с.8-10)
До видів діяльності Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» згідно код КВЕД відносяться: 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами, 46.39. Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.
З 01.10.2017 року, Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1715534500741 (т.І, а.с.11).
04.02.2020 року, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №28150 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №28150, з якого вбачається, що у якості підстави для відповідності Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» Критеріям ризиковості платника податку, вказано п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку - наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування (т.І, а.с.18).
У якості причини внесення позивача до категорії «ризикових» платників податків у Рішенні №28150 від 04.02.2020 року, у графі «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)» міститься прочерк.
13.03.2020 року, Дочірнім підприємством «АМБРА ФРУТ» подано повідомлення №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (т.І, а.с.17-18) та надіслано лист, щодо виключення ДП «АМБРА ФРУТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (т.І, а.с.19-22).
Рішенням №55713 від 24.03.2020 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів №1 від 13.03.2020 року, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області віднесено Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» до платників, що відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, з зазначенням підставі - наявна податкова інформація яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування (т.І, а.с.23).
25.03.2020 року, Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» звертається до Головного управління ДПС в Одеській області з запитом на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби щодо мотивації та підстав внесення платника податку до ризикових платників (т.І, а.с.24).
Листом №67/ЗПІ/15-32-06-01-14 від 30.03.2020 року, Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що протокол засідання Комісії, як і матеріали, що використовувалися Комісією при розгляді питань про внесення Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» до переліку ризикових, місять інформацію з обмеженим доступом, яка може зашкодити інтересам третіх осіб у разі її розголошення, а тому, ГУ ДПС в Одеській області не має законних підстав для їх надання (т.І, а.с.25-27).
13.04.2020 року, Дочірнім підприємством «АМБРА ФРУТ» подано повідомлення №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (а.с.28-29) та надіслано лист, щодо виключення ДП «АМБРА ФРУТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (т.І, а.с.30-35).
Рішенням №65523 від 22.04.2020 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів №1 від 13.04.2020 року, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області віднесено Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» до платників, що відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, з зазначенням підставі - наявна податкова інформація яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування (т.І, а.с.36).
13.04.2020 року, Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» звертається до Головного управління ДПС в Одеській області з повторним запитом на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби щодо мотивації та підстав внесення платника податку до ризикових платників (т.І, а.с.37-38).
Листом №84/ЗПІ/15-32-06-01-14 від 17.04.2020 року, Головне управління ДПС в Одеській області повторно зазначило, що не має законних підстав для розголошення інформації з обмеженим доступом, яка може зашкодити інтересам третіх осіб у разі її розголошення (т.І, а.с.39-41).
13.06.2020 року, Дочірнім підприємством «АМБРА ФРУТ» подано повідомлення №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (т.І, а.с.42-43) та надіслано лист, щодо виключення ДП «АМБРА ФРУТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (т.І, а.с.44-50).
Рішенням №86353 від 23.06.2020 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів №1 від 13.06.2020 року, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області віднесено Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» до платників, що відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, з зазначенням підставі - наявна податкова інформація яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування (т.І, а.с.51).
Вважаючи рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №341 від 26 квітня 2017 року (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК), на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК.
Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН у подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення №28150 від 04.02.2020 року, про відповідність платника податку на додану вартість Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» п.8 Критеріям ризиковості платника податку (т.І, а.с.18).
У подальшому, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області приймалися рішення №55713 від 24.03.2020 року та №86353 від 23.06.2020 року, щодо відповідності Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» п.8 Критеріям ризиковості платника податку, незважаючи на подання позивачем повідомлень про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, надсилання запитів та листів.
Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» для здійснення фінансово-господарської діяльності:
забезпечено складськими приміщеннями для ведення господарської діяльності та утримує офісне приміщення (т.ІІ, а.с.73-108, 121-129);
має великий асортимент товару для реалізації (власний імпорт та придбаний товар у імпортерів-резидентів);
утримує штат найманих кваліфікованих працівників (т.ІІ, а.с.130-131);
має власні самохідні підйомні транспортні машини для вантаження сипких матеріалів, а також для складання у штабелі різних вантажів (т.ІІ, а.с.120, 132-144,);
має програми бухгалтерського обліку, державної звітності та документообігу (т.ІІ, а.с.41-43,).
На підтвердження належності позивача до платників податків з числа реально діючої економіки позивачем надано копії укладених договорів (т.І, а.с.180-250, т.ІІ, а.с.149-250, т.ІІІ, а.с.1-173).
Господарські операції, що здійснюються позивачем згідно укладених із замовниками договорів підтверджуються складеними та підписаними сторонами первинними та іншими супутніми документами, а саме актами виконаних робіт, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, тощо.
Наведене в сукупності доводить постійний та реальний характер господарської діяльності Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» та його належність до реального сектору економіки.
У свою чергу, суд звертає увагу, що у даній справі оскаржується рішення податкового органу, яке безпосередньо породжує певні правові наслідки для позивача і має обов'язковий характер.
З Інформаційної довідки наданої Головним управління ДПС в Одеській області до відзиву на позовну заяву вбачається, що за результатами моніторингу реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, ДП «АМБРА ФРУТ» у період з січня 2019 року по квітень 2020 року здійснювалося придбання транспортних послуг та палива дизельного, у тому числі у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості: ПП «Чорноморська Перлина» (має ознаку «ймовірний вигодо формуючий суб'єкт») та ТОВ «Ратіо Бізнес» (має ознаку «ймовірний вигодо-транспортуючий суб'єкт») (т.І, а.с.115).
Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про відповідність Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість у зв'язку з тим, що начебто контрагенти позивача мають ознаки «вигодоформуючих суб'єктів».
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що бланк рішення про відповідність/невідповідність Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» критеріям ризиковості платника податку, містить обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».
Однак в оскаржуваному рішенні вказане поле не заповнено, замість зазначення податкової інформації стоїть прочерк «-» (т.І, а.с.18).
У подальших рішеннях прийнятих контролюючим органом з урахуванням повідомлень позивача, у полі «податкова інформація» вказувалася загальна фраза - «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».
Суд наголошує, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Крім того, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, у тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №815/5938/17 від 11.12.2018 року.
Враховуючи відсутність в оскаржуваному рішенні про відповідність Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» критеріям ризиковості платника податку податкової інформації, яка слугувала підставою для його прийняття, суд зазначає, що контролюючий орган мав право витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях, однак, не зробив цього.
Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Посилання контролюючого органу на наявну податкову інформацію не приймається судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання своїх договірних зобов'язань саме позивачем.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим, рішення Головного управління ДПС в Одеській області №28150 від 04.02.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стосовно посилань відповідача на те, що спірні рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов'язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.
За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Отже, у силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.
При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС в Одеській області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.
Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та порушує права позивача, як платника податку, а тому, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, позовні вимоги Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» слід задовольнити.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час подання позовної заяви Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 гривень, згідно платіжного доручення №379 від 10 липня 2020 року, який підлягає відшкодуванню.
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» (65011, м. Одеса, вул. Пушкінська 36, офіс 524, код ЄДРПОУ 41584091) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області №28150 від 04.02.2020 року про відповідність платника податку критеріям ризиковості; зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» з переліку ризикових платників податку - задовольнити.
Рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області №28150 від 04.02.2020 року про відповідність платника податку Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» критеріям ризиковості - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) виключити Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» (код ЄДРПОУ 41584091) з переліку ризикових платників податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» (код ЄДРПОУ 41584091) понесені судові витрати у розмірі 4204,00 (чотири тисячі двісті чотири) гривень.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.