Справа №: 398/2672/20
Провадження №: 2-а/398/92/20
Іменем України
"21" вересня 2020 р. , Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Ніколаєва М.В.,
з участю секретаря Безкоровайної А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 3 Зборівського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області Грицай Назара Ярославовича, Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП № 3 Зборівського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області Грицай Назара Ярославовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора СРПП № 3 Зборівського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області Грицай Назара Ярославовича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 254384 від 31.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Під час розгляду справи судом залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Національної поліції у Тернопільській області.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 12 серпня 2020 року на його адресу, поштовим зв'язком надійшла постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 254384 від 31.07.2020 року, складена інспектором СРПП № 3 Зборівського відділення поліції ТВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Грицай Назаром Ярославовичем, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. У вказаній постанові зазначено, що він (позивач) 31.07.2020 року о 18:15 год., керуючи автомобілем Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимогу Правил дорожнього руху п.8.5.1, а саме здійснив обгін автомобіля, при цьому перетнув вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 34.1.1.
Позивач вважає, що дана постанова не відображає дійсним обставинам справи, складена за відсутності належних доказів та з порушенням чинного законодавства, оскільки в його діях не має ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 КУпАП. Крім того, інспектором було порушено процедуру розгляду справи, зокрема, не було роз'яснено права та не встановлено всіх обставин даного правопорушення.
Позивач зазначає, що дійсно 31 липня 2020 року він рухався по трасі Львів- Рава-Руська. По трасі їхав легковий автомобіль, і зважаючи на його технічні характеристики і технічний стан, швидкість його руху, що не перевищувала 30 км/год., він прийняв рішення здійснити обгін. Перед початком обгону він переконався в тому, що за ним не їде жодний транспортний засіб, зустрічна смуга була вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, а також що він зможе, не створюючи перешкоду водію легкового автомобіля повернутися на займану смугу, здійснив обгін поодинокого транспортного засобу та повернувся на займану смугу, після чого його було зупинено працівниками поліції. Позивач вважає, що як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху дозволяється перетинати дану лінію для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год., що передбачено абзацом третім пункту 1.30 розділу 34 Правил дорожнього руху.
Ухвалою суду від 18.08.2020 року адміністративний позов залишено без руху, позивачеві надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 03.09.2020 року, після виконання позивачем недоліків, відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду, до участі у справі як другого відповідача залучено Головне управління Національної поліції у Тернопільській області.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі. На позові наполягає в повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідач - інспектор СРПП № 3 Зборівського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області Грицай Назаа Ярославович, в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на адміністративний позов не подав.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, надіслав до суду відзив на адміністративний позов, у якому просив розгляд справи провести за його відсутності, та відмовити у задоволенні позову у зв'язку із його безпідставністю, посилаючись на наступне. 31.07.2020 близько 18.15 год. позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 порушив вимогу п. 8.5.1 Правил дорожнього руху, а саме здійснив обгін автомобіля, при цьому перетнув вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 34.1.1 на автошляху Тернопіль - Львів - Рава- Руська. Внаслідок цього працівником поліції, а саме інспектором СРПП №3 Зборівського ВП ТВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Грицай Н.Я. було винесено на позивача постанову серії БАА № 254384 від 31.07.2020 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 255 грн. Представник відповідача зазначає, що позивачем жодним чином не заперечується факт здійснення обгону. Так в тексті позову ОСОБА_1 визнає, що ним було прийнято рішення про здійснення обгону з перетином суцільної лінії розмітки. В своє виправдання ним зазначено те, що перетин суцільної лінії розмітки здійснено у зв'язку із необхідністю здійснити обгін автомобіля котрий рухався з швидкістю меншою 30 км/год. До даного твердження позивача відповідач ставиться критично та вважає його висловленим з метою уникнення відповідальності.
Також, представник відповідача зазначає, що при винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 268 КУпАП позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності.
Представник позивача не надав суду відео файли вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, так як вичерпався строк зберігання даних відео файлів, визначений розділом VIII Наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», відповідно до якого строк зберігання відеозаписів становить з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановою серії ББА № 254384 від 31.07.2020 року на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень, оскільки останній, 31.07.2020 року о 18:00 годині на 31 кілометрі АД-09 Тернопіль-Львів-Рава Руська керував транспортним засобом Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 , та під час руху здійснив обгін автомобіля, при цьому перетнув вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 34.1.1, таким чином порушив вимоги п. 8.5.1 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постановою Кабінету Міністрів Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху України. Пунктом 1.1 зазначених правил встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 8.5.1. Правил дорожнього руху Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.
Підпунктом 1.1 пункту 34.1 Правил дорожнього руху передбачено, що вузька суцільна лінія (1.1.) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Підпунктом 1.30 пункту 34.1 Правил дорожнього руху передбачено, що лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 238 КУпАП визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з п. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що на підтвердженням факту порушення позивачем ч. 1 ст. 122 КУпАП є лише оскаржувана постанова поліцейського. Інших доказів, які б підтверджували обставини зазначені в оскаржуваній постанові відповідачем надано не було. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідачами не надано і будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Складена постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Крім того, представником відповідача суду не надано також і відео файли вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, мотивуючи це тим, що вичерпався строк зберігання даних відео файлів, визначений розділом VIII Наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису».
Позивач у позовній заяві позивач стверджує, що він дійсно здійснив обгін легкового автомобіля, проте здійснив це у відповідності пункту 1.30 розділу 34 Правил дорожнього руху, зважаючи на його технічні характеристики і технічний стан, швидкість його руху, що не перевищувала 30 км/год.
Відповідачем вказані доводи позивача також не спростовані.
Таким чином, судом встановлено, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем суду не надано, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростовані.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у постанові про адміністративне правопорушення, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України, оскільки належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення відповідач суду не надав.
Визнання протиправною постанови про накладення адміністративного стягнення не входить до переліку рішень, які суд може прийняти за наслідками розгляду даної справи, тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд також звертає увагу, що інспектор СРПП № 3 Зборівського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області Грицай Назар Ярославович не може бути належним відповідачем у справі виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).
Приписами ч.1 ст.1 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст.13 ЗУ "Про Національну поліцію" систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліцією;
2) територіальні органи поліції.
Згідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з положень п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а, суд дійшов висновку, що відповідачем у даній категорії справ повинен бути територіальний орган поліції, який утворений та діє від імені Національної поліції України.
Таким чином, належним відповідачем у вказаній справі є не інспектор СРПП № 3 Зборівського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області Грицай Назар Ярославович, який є працівником територіального органу поліції, а Головне управління національної поліції в Тернопільській області, що виступає територіальним органом поліції в Тернопільської області, який утворений та діє від імені Національної поліції України.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги, заявлені до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог до інспектора СРПП № 3 Зборівського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області Грицай Назара Ярославовича слід відмовити, оскільки останній не є належним відповідачем.
Судові витрати у справі відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України, суд покладає на рахунок Головного управління Національної поліції у Тернопільській області.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 241, 242, 244, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, задовольнити.
Скасувати винесену інспектором СРПП № 3 Зборівського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області Грицай Назаром Ярославовичем постанову від 31 липня 2020 року серії БАА № 254384 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень з Головного управління Національної поліції у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати у сумі 420,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 21 вересня 2020 року.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Інспектор СРПП № 3 Зборівського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області Грицай Назар Ярославович, місцезнаходження: 47201, Тернопільська область, м. Зборів, вул. Богдана Хмельницького 44.
Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 40108720, місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, вул. Валова 11.
Суддя М.В. Ніколаєв