Справа № 500/355/20
21 вересня 2020 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/002366/2 від 30.10.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.10.2019 уповноважена особа позивача, агент з митного оформлення, для здійснення митного оформлення легкового автомобіля: DODGE JOURNEY, бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 (далі - КТЗ) подав до відповідача митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA403030/2019/019621, в якій самостійно визначив митну вартість оцінюваного товару за першим методом визначення митної вартості та скоригував митну вартість товару у сумі 2250 дол. США. Однак Галицька митниця Держмитслужби відмовила у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю, про що сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № UA403030/2019/01505. Водночас, відповідач здійснив коригування митної вартості зазначеного транспортного засобу, внаслідок чого прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/002366/2 від 30.10.2019, яким визначив митну вартість на ввезений транспортний засіб за резервним методом у розмірі 6675 дол. США. Зазначене рішення обґрунтоване тим, зокрема, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів; на підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення подано рахунок - фактуру № 3492849 від 31.07.2019, однак здійснена комерційна операція (купівля - продаж) не може бути підтверджена вказаним рахунком - фактурою, оскільки даний документи підписаний лише однією із сторін; КТЗ був придбаний та ввозився на митну території посередником, згідно довіреності датованої 17.10.2019, проте купівля-продаж даного товару здійснено 31.07.2019, тобто без законних на те підстав; окрім цього у КТЗ представленого до митного оформлення наявні ознаки відновлювального ремонту, витрати на який були понесені після здійснення операції купівлі-продажу і до вартості КТЗ додані не були. Не надано інформації про рух коштів від покупця до продавця.
Позивач вважає, що оскаржене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки остання для підтвердження митної вартості автомобіля, разом із митною декларацією подала всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару саме за ціною договору, тобто за основним методом. При цьому, твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованими та безпідставними, а документи, подані позивачем до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.
Ухвалою суду від 17.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 14.09.2020, в якій просить розглядати справу без його участі та позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явилася, подала до суду заяву від 14.09.2020, в якій просить розглядати справу в порядку письмового провадження. Водночас, представник відповідача у відзиві на позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що оскаржене рішення відповідач прийняв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (арк. справи 48-53).
У зв'язку з неявкою у судове засідання 14.09.2020 всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Також, з урахуванням заяв сторін від 14.09.2020 про розгляд справи без їхньої участі, - суд згідно ухвали від 14.09.2020 перейшов до розгляду справи № 500/355/20 в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що 25.10.2019 уповноважена особа позивача, агент з митного оформлення, подав до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA403030/2019/019621, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "автомобіль легковий DODGE JOURNEY; бувший у використанні; тип кузова: Універсал ; колір: сірий; тип двигуна: бензиновий; об'єм двигуна: 2360 куб.см; потужність: 129 кВт; № кузова: НОМЕР_1; колісна формула: 4х2; календарний рік виготовлення: 2017". У графі 8 зазначено одержувача товару - ОСОБА_2 . Особа, відповідальна за фінансове врегулювання - ОСОБА_1 (гр.9 МД). У графі 42 (ціна товару) декларації визначено 2250 дол. США. Митну вартість товару визначено за першим (1) методом, тобто ціною договору (контракту), на підтвердження чого заповнено графу 43 митної декларації (арк. справи 54).
Водночас, для підтвердження заявленої у декларації митної вартості автомобіля уповноважена особа позивача, агент з митного оформлення надав відповідачу наступні документи:
- рахунок-фактуру (інвойс) №3492849 від 31.07.2019;
- декларацію про походження товару №1812763064 від 16.08.2019;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА209020/2019/59057 від 23.10.2019;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 16.08.2019;
- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №454/19 від 24.10.2019;
- внутрішній договір доручення №НОА279180 від 17.10.2019;
- договір про надання послуг митного брокера №МБП-2 від 01.10.2019;
- паспорт громадянина України № НОМЕР_4 від 14.07.2006;
- інший некласифікований документ №24.10.2019-51 від 24.10.2019;
- інший некласифікований документ інформація з Інтенет-ресурсу autoauctions.іо від 26.09.2019;
- інший некласифікований документ - заява на посвідчення від 24.10.2019;
- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 0.0.1496482056.1 від 17.10.2019;
- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № НОМЕР_5 від 19.08.2019.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості № UA403000/2019/002366/2 від 30.10.2019. У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено: "митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів; на підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення подано рахунок - фактуру № 3492849 від 31.07.2019, однак здійснена комерційна операція (купівля - продаж) не може бути підтверджена вказаним рахунком - фактурою, оскільки даний документи підписаний лише однією із сторін; КТЗ був придбаний та ввозився на митну території посередником, згідно довіреності датованої 17.10.2019, проте купівля-продаж даного товару здійснено 31.07.2019, тобто без законних на те підстав; окрім цього у КТЗ представленого до митного оформлення наявні ознаки відновлювального ремонту, витрати на який були понесені після здійснення операції купівлі-продажу і до вартості КТЗ додані не були. Не надано інформації про рух коштів від покупця до продавця. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних Інтернет ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК), а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалося страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК копію митної декларації країни походження, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціни угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені з ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 - 63 МК. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статтею 64 МК. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР на рівні 6675 дол. США" (арк. справи 30).
На підставі чого відповідач сформував картку відмови № UA403030/2019/01505 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у якій запропоновано позивачу подати нову митну декларацію на підставі рішення про визначення митної вартості № UA403000/2019/002366/2 від 30.10.2019 для можливості прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з урахуванням строків, визначених статтею 263 МК (арк. справи 31).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 248 МК визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частин першої - третьої статті 257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Згідно з частиною восьмою статті 257 МК митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:
1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;
2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;
4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5) відомості про товари:
а) найменування;
б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;
в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);
г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;
ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);
д) опис упаковки (кількість, вид);
е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;
є) фактурна вартість товарів;
ж) митна вартість товарів та метод її визначення;
з) відомості про уповноважені банки декларанта;
и) статистична вартість товарів;
6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:
а) ставки митних платежів;
б) застосування пільг зі сплати митних платежів;
в) суми митних платежів;
г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3 1 цього Кодексу;
ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;
д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);
7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;
8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;
9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;
10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
Суд встановив, що в митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA403030/2019/019621 позивач вніс усі відомості, які визначенні частиною восьмою статті 257 МК. Зокрема, у графі 43 митної декларації позивач визначив вартість товару за першим (1) методом, тобто за ціною договору (контракту).
Відповідно до статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини четвертої статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, підпунктом "а" пункту 2 частини десятої статті 58 МК визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів.
Частиною першою статті 51 МК визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 52 МК зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК).
Згідно частини другої статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини п'ятої статті 53 МК забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини першої статті 368 МК для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Частиною третьою статті 368 МК визначено, що особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. При цьому, митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар щодо якого здійснюється митне оформлення, в тому числі за матеріали, деталі, комплектувальні вироби, які увійшли до складу оцінюваних товарів.
Суд встановив, що позивач придбав пошкоджений автомобіль - DODGE JOURNEY (пошкоджене праве переднє крило, права передня та задня дверки), про що свідчать витяг з autoauctions.іо від 26.09.2019 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 16.08.2019 (арк. справи 16-17, 23).
Однак до митного оформлення був представлений транспортний засіб з ознаками відновлюваного ремонту, про що свідчать відповідні фотографії, зроблені 28.10.2019 митним органом під час огляду транспортного засобу (арк. справи 55-58). При цьому, позивач не надала до митного оформлення документів на підтвердження донесених витрат на здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, в тому числі і заміни правої передньої та правої задньої дверок відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини десятої статті 58 МК, що не заперечується сторонами.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем під час митного оформлення зазначеного автомобіля в порушення підпункту "а" пункту 2 частини десятої статті 58 МК не було документально підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: витрати на здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, як наслідок у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару.
Згідно частини третьої статті 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В силу вимог частини п'ятої статті 54 МК, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 53 МК У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як свідчить зміст частини шостої статті 54 МК, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 33 МК визначено, що інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Інформаційні ресурси митних органів - це сукупність електронної інформації, що включає електронні дані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах митних органів. Порядок використання інформаційних ресурсів, що знаходяться у віданні митних органів, визначається цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
За приписами частини другої статті 64 МК митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до вимог пункту 9 Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року № 1077 (пункт 9 в редакції, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортних засобів приймається органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Для перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу орган доходів і зборів використовує індикатор ризику, значення якого для кожного транспортного засобу встановлюється окремо на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв'язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів. Під час встановлення значення індикатора ризику використовується інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Якщо заявлена фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу є меншою від встановленого індикатора ризику для такого транспортного засобу, проводиться перевірка достовірності заявленої фактурної вартості такого транспортного засобу.
Розділом 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС 11.09.2015 № 689 визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:
- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС;
- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;
- інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;
- інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;
- інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;
- інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС;
- цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- інформація отримана з мережі Інтернет.
Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що митний орган має право на використання інформаційних ресурсів митниці для цілей визначення митної вартості товару, які містять інформацію про вартість раніше ввезених товарів (транспортних засобів) за умови, якщо подані декларантом документи є неповними та/або недостовірними для визначення митної вартості товару, в тому числі в разі неможливості визначення митної вартості за попередніми методами - щодо аналогічних, подібних товарів, за методами віднімання та додавання.
Як підтверджується матеріалами справи, митним органом за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР на рівні 6675 дол. США".
Водночас, в оскарженому рішенні зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, зокрема: "окрім цього у КТЗ представленого до митного оформлення наявні ознаки відновлювального ремонту, витрати на який були понесені після здійснення операції купівлі-продажу і до вартості КТЗ додані не були".
У зв'язку із прийняттям оскарженого рішення про коригування митної вартості позивачу надано картку відмови № UA403030/2019/01505 у митному оформленні митної декларації типу ІМ40ДЕ № UA403030/2019/019621 згідно розділу VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672.
Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність підстав, визначених частиною шостою статті 54 МК, відповідач правомірно відмовив у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, як наслідок прийняв оскаржене рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Митним кодексом України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/002366/2 від 30.10.2019, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.09.2020.
Реквізити сторін:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
відповідач - Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43348711).
Головуючий суддя Мірінович У.А.