22 вересня 2020 р. Справа № 480/3972/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ЛТД"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ЛТД" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 43801 від 21.05.2020 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ЛТД" (код ЄДРПОУ 43007896) критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ЛТД" (код ЄДРПОУ 43007896) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до даних електронного сервісу "Електронний кабінет платника" по Товариству з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ЛТД" встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області, а саме Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №43801 від 21.05.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивач вважає рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач є добросовісним платником податків та здійснює реальну господарську діяльність.
Крім цього, зазначив, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (далі - Критерії) визначені в додатку 1 Порядку.
Відповідно до п.8 Критеріїв у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) ".
Вживання відповідачем у рішенні загального посилання на п.8 Критеріїв з зазначенням у рішенні - "лист ГУ ДФС у Сумській області від 18.05.2020 №406/7/18-28-03- 04-07 (далі - Лист), дані Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН)", є неконкретизованим та незрозумілим для Товариства.
Крім того, наявна податкова інформація, яка начебто міститься в листі та даних ЄРПН про яку зазначає відповідач у рішенні, не є юридичним фактом, а являється лише припущенням відповідача, яке не підтверджене жодними доказами.
В той же час, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить розшифровки, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку.
Також, відповідачем не надано до рішення лист, а тому незрозуміло, яка саме інформація міститься в ньому та в даних ЄРПН.
Оскаржуване рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення Товариства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій Товариством.
Відсутність чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення є грубим порушенням чинного законодавства.
Отже, відповідач в рішенні повинен був чітко зазначати підстави урахуванням яких Товариство було включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, позивач зазначив, що відповідачем оскаржуване рішення приймалося самостійно, Товариство про засідання Комісії щодо прийняття рішення не повідомлялося.
Перед прийняттям відповідного рішення відповідач не звертався до Товариства з запитами про надання будь-якої інформації та документів, які б стосувалися здійснення господарської діяльності Товариства.
Таким чином відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення порушені такі принципи: 1)рішення прийняте без урахуванням права Товариства на участь у процесі прийняття рішення; 2) рівності; 3) всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин тощо. Товариство було позбавлене можливості надати пояснення та документи у процесі прийняття рішення.
Враховуючи зазначене, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 02.07.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних наведено такі Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, п. 8 - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
21 травня 2020 року проведено засідання Комісії ДПС у Сумській області, за результатами якого прийнято спірне Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №43801 від 21.05.2020.
Як вбачається зі спірного рішення підставою, відповідно до якої встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, стала наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Про ризиковість ТОВ “БІОЛІК ЛТД” (код ЄДРПОУ 43007896) свідчить податкова інформація щодо прийняття контролюючим органом рішення про відповідність критеріям ризиковості контрагента позивача (рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ “Фармацевтична компанія “Прогрес 17” (код ЄДПРОУ 43029033) від 04.02.2020 року №23076), листа Головного управління ДФС у Сумській області від 18.05.2020 №406/7/18-28-03-04-07, а також дані Єдиного реєстру податкових накладних, в яких міститься інформація щодо господарських операцій позивача з ризиковим контрагентом.
Спірне рішення винесене за формою, затвердженою у Додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та містить всі обов'язкові реквізити.
Рішення обґрунтоване наявністю податкової інформації щодо відповідності контрагента позивача критеріям ризиковості, а також даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо складання та реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за окремими господарськими операціями з ризиковим контрагентом.
Вказана інформація, що наявна у контролюючих органів, стосується діяльності самого позивача, тому посилання позивача на незрозумілість зазначеної в спірному рішенні підстави є повністю необґрунтованим.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 35-38).
У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується з позицією відповідача та просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 53-55).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ТОВ “БІОЛІК ЛТД” є юридичною особою приватного права та зареєстроване платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є оптова торгівля фармацевтичними товарами (Код КВЕД 46.46) (а.с. 5).
Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято рішення №43801 від 21.05.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 8).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.п.20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу (абзац четвертий пункту 74.1).
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п'ятий пункту 74.1).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
За формою та змістом оскаржуване рішення контролюючого органу відповідає вимогам Додатку №4 до Порядку №1165.
Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку ТОВ "БІОЛІК ЛТД" критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд зауважує, що для прийняття рішення на підставі такого критерію необхідно, щоб ПН/РК Товариства відповідали хоча б одному критерію ризиковості здійснення господарської операції.
У свою чергу відповідно до Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які викладені у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність таким ознакам ризиковості здійснення операцій:
1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.
3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".
Як вбачається з оскаржуваного рішення, у вказаному полі зазначено "дані Єдиного реєстру податкових накладних та лист ГУ ДФС у Сумській області від 18.05.2020 року №406/7/18-28-03-04-07".
При цьому, які саме дані ЄРПН свідчать про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у спірному рішенні не вказано, посилання на жоден з критеріїв ризиковості здійснення операцій, які викладені у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, відсутнє.
Отже, судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Як вбачається із витягу з протоколу від 21.05.2020 № 154 у розділі "Обговорення" зазначено наступне: "По ТОВ “БІОЛІК ЛТД” на наявність ознак ризиковості враховуючи значення терміну “ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації з Реєстрі з порушенням норм підпункту “а” або ”б” пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1. 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі-платник податку) виконання свого податкового обов'язку”. У розділі "Голосували" зазначено: Одноголосно за внесення до Журналу ризикових платників ITC “Податковий блок” ТОВ “БІОЛІК ЛТД” за ознаками ризику “у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування”.
Проте, будь-якої конкретної податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення ТОВ “ТОВ “БІОЛІК ЛТД”” господарської операції, в даному протоколі не наведено.
Судом встановлено, що протокол Комісії від 21.05.2020 № 154 не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Отже, у ході розгляду справи відповідачем не надано належних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Посилання відповідача на те, що про ризиковість “ТОВ “БІОЛІК ЛТД”” свідчить лист ГУ ДФС України, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки наданий відповідачем вказаний лист висловлює припущення та не наводить жодних доказів на обґрунтування таких припущень.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на відповідність контрагентів позивача критеріям ризиковості платників, оскільки таких підстав для включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку немає ані серед Критеріїв ризиковості платника податків, ані серед Критеріїв ризиковості здійсненні операцій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, оскільки як протокол Комісії від 21.05.2020 № 154, так і рішення від 21.05.2020 № 43801 не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Стосовно посилань відповідачів на те, що спірне рішення про визначення ТОВ "БІОЛІК ЛТД" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд зазначає наступне.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.
Крім того, суд відхиляє посилання контролюючого органу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 27.08.2019 по справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18, оскільки остання викладена стосовно норм Порядку №117, який діяв до 31.01.2020 включно.
Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком №1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.
Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків, - в даному випадку застосуватись не може, оскільки змінилося правове регулювання спірних правовідносин.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для складання у відношенні позивача рішення № 43801 від 21.05.2020 про відповідність ТОВ "БІОЛІК ЛТД" критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, скасування рішення про відповідність суб'єкта господарювання критеріям ризиковості платника тягне за собою необхідність виключення такого підприємства з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Обов'язок щодо виключення платника податку з такого переліку покладається на комісію регіонального рівня після надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду.
За таких обставин вимога позивача про зобов'язання ГУ ДПС у Сумській області виключити ТОВ "БІОЛІК ЛТД" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є передчасною та задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 25.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ЛТД" та адвокатським об'єднанням "Стандарт груп" укладено договір про надання правової допомоги №14 (а.с.20).
Акту приймання-передачі наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правової допомоги від 25.06.2020 адвокатом до матеріалів справи не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 статі 134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Зі змісту статті 134 КАС України, впливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано в кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Так, судом встановлено, що матеріали справи не містить Акту приймання-передачі або іншого первинного документи який надав би змогу суду встановити реальний обсяг послуг наданих адвокатським об'єднанням "Стандарт груп" позивачу по справі та їх вартість.
Отже, суд приходить висновку, що позивачем не доведено належним чином обсяг наданих адвокатським об'єднанням "Стандарт груп" послуг на професійну правничу допомогу, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви ТОВ "БІОЛІК ЛТД" про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області судові витрати розмірі 2102 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ЛТД" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 43801 від 21.05.2020 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ЛТД" (код ЄДРПОУ 43007896) критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ЛТД" (40022, м. Суми, вул. Троїцька, 1, код ЄДРПОУ 43007896) в рахунок повернення судового збору 2102 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук