Справа № 487/8951/19
Провадження № 2/487/907/20
14.09.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючий суддяНікітін Д.Г.,
при секретаріОцабера М.С.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 15000 гривень. Вказує, що після розірвання шлюбу син мешкає з позивачем та перебуває повністю на її утриманні. Домовленості щодо надання допомоги на утримання дитини з відповідачем не досягнуто.
Ухвалою суду від 17.01.2020 року за цим позовом було відкрито провадження і призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження на 03.03.2020 року.
Ухвалою суду від 14.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду справу.
Позивач в судове засідання не з'явився, надала до суду письмову заяву, просила розглядати справу у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву, просив позовну заяву задовольнити частково.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 22.08.2014 року Позивач та Відповідач уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.08.2014 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився їх спільний син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки про детальну інформацію про юридичну особу, ОСОБА_2 є засновником ТОВ "Офіс-Сервіс". Як вбачається з матеріалів справи має постійний а не мінливий дохід.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Зазначене підтверджується п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і він може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожиткові мінімуми для piзних категорій населення на 2019 рік в Україні встановлюються Законом "Пpo Державний бюджет на 2019 рік", для дітей віком від 6 до 18 років: із 1 січня - 2027 гривень, із 1 липня - 2118 гривень, із 1 грудня - 2218 гривень.
Прожиткові мінімуми для piзних категорій населення на 2020 рік в Україні встановлюються Законом "Пpo Державний бюджет на 2020 рік", для дітей віком від 6 до 18 років: із 1 січня - 2218 гривень, із 1 липня - 2318 гривень, із 1 грудня - 2395 гривень.
При визначенні розміру аліментів суд, враховує матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Відповідно до ст. 191 цього Кодексу, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивачем не доведено можливості відповідача сплачувати аліменти у розмірі 15000 грн. на кожну дитину, щомісячно.
Оцінюючи всі зібрані у справі докази, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, повного та всебічного розвитку, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 5000 грн, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, щомісячно.
Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За такого, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп..
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання спільної малолітньої дитини сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з подальшою індексацією, починаючи з 10.12.2019 року і до повноліття дитини.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідно до положень п. 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» ЦПК України, в редакції Закону України від 30.03.2020 року, №540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 року, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але не пізніше закінчення строку дії карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Г. Нікітін