Миколаївської області
Справа №477/1516/20
Провадження №2-н/477/88/20
18 вересня 2020 року Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електроенергію,
27 серпня 2020 року заявник ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 1752 грн.78 коп. в солідарному порядку.
Судом здійснено перевірку щодо зареєстрованого місця проживання боржників (ч.5 ст.165 ЦПК України), відповідь на запит надійшла 18.09.2020 року.
Вирішуючи питання по суті заяви, приходжу до такого.
Відповідно до частини 3 статті 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Форма і зміст заяви про видачу судового наказу має відповідати статті 163 ЦПК України.
Так, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу має бути додана копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
З огляду на вказане, подана заява не відповідає вимогам статті 163 ЦПК України.
Так, до заяви додано витяг з лицевого рахунку, споживачем за яким є ОСОБА_3 , та зі змісту заяви про видачу судового наказу встановлено що споживач за договором помер у липні 2018 року. Типовий договір про постачання електричної енергії до матеріалів справи долучено, однак він є типовим та не підписаний споживачами, які зазначені у заяві як боржники.
Крім того, до матеріалів справи приєднана довідка сільської ради про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані, однак не проживають. За даною адресою відповідно до довідки, складеної стягувачем, починаючи з 1 січня по грудень 2019 року, по нормі споживання нараховано 1752 грн.78 коп. без вказівки показань лічильника та без наявності інформації про його наявність чи відсутність. Крім того, у виписці з лицевого рахунку зазначено що споживач відключений на сумарний об'єм планових нарахувань 954кВт*ч без зазначення споживача.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Заявник просить стягнути з боржників заборгованість за послуги з електропостачання, однак як вбачається з матеріалів заяви боржники за вказаною адресою надання послуг не проживають, договір на постачання електроенергії ними не підписувався, що є перешкодою до видачі судового наказу та свідчить про наявність спору про право, так як заявник просить провести стягнення у солідарному порядку, що не передбачено розділом 2 ЦПК України.
Таким чином, сама реєстрація боржників за адресою надання послуг, за умови що ні одним із них не укладено договору на постачання електроенергії з заявником, не свідчить про їх споживання боржниками та про безспірність стягнення нарахованих сум.
Згідно з роз'ясненнями пункту 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Враховуючи вище викладене, з огляду на те, що заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, суд вважає, що у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Роз'яснити заявнику, що згідно з частиною 1 статті 166 ЦПК, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
В той же час, відповідно до частини 2 зазначеної статті відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У цьому разі, особа має право звернутися до суду з позовом в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 163, 165-166 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електроенергію.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.
Суддя Л.М.Семенова