21 вересня 2020 року місто Київ.
Справа 755/331/19
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10890/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Желепи О.В.,
суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2020 року (ухвалене в складі судді Потабенко Л.В., повний текст складено 18 червня 2020 року)
в справі за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання,-
встановила:
У січні 2019 року, Київський національний торговельно-економічний університет звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якійпросив стягнути з відповідача витрати за навчання в аспірантурі КНТЕУ за період з 01.11.2011 по 01.10.2013 в сумі 62 960,04 грн. та понесені судові витрати в розмірі 1762 грн. Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що наказом КНТЕУ № 3553 від 31.10.2011 ОСОБА_1 з 01.11.2011 зарахована до аспірантури університету за спеціальністю 08.00.04 «економіка та управління підприємствами», з відривом від виробництва за державним замовленням. 01.11.2011 між Київським національним торговельно-економічним університетом в особі ректора Мазаракі А.А. та ОСОБА_1 укладено угоду №6-11ад про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення. Термін навчання аспіранта ОСОБА_1 згідно угоди складав з 01.11.2011 до 01.11.2014. На засіданні Вченої ради КНТЕУ від 25.01.2012 було затверджено тему дисертаційної роботи ОСОБА_1 та індивідуальний план роботи аспіранта. Аспірант ОСОБА_1 виконала індивідуальний план за 2011/2012 за перше півріччя 2012/2013 навчальні роки. 23.09.2013 ОСОБА_1 звернулась з заявою про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 01.10.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_2. Наказом Університету № 2519 від 26.03.2013р. ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.10.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_2. 20.04.2016 ОСОБА_1 звернулася з заявою про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку з 22.04.2016 по 22.04.2017. Наказом Університету № 1246 від 26.04.2016 ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку з 22.04.2016 по 22.04.2017. Однак, в зазначений термін, 22.04.2017 аспірант ОСОБА_1 не з'явилася до відділу аспірантури та докторантури університету, до занять не приступила. Після закінчення встановленого терміну академічної відпустки у зв'язку з втратою зв'язку з науковим керівником та кафедрою на підставі результатів засідання кафедри та Вченої ради факультету в травні 2017 року ОСОБА_1 рекомендована до відрахування як такої, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки. Наказом КНТЕУ № 1467 від 31.05.2017 ОСОБА_1 відрахована з аспірантури університету з 31.05.2017 як така, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки. З наведеного вбачається порушення ОСОБА_1 умов угоди, укладеної з Університетом про підготовку аспіранта за цільовим призначенням за рахунок державного замовлення, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (постанова КМУ № 309 від 01.03.1999), Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ. Пунктом 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів встановлено, що аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин. Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України. Також, пунктом 4.1 угоди передбачено, що аспірант може бути відрахований за грубе порушення Статуту, Правил внутрішнього розпорядку Університету, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, невиконання наказів ректора, вчинення протиправних дій, а також невиконання індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин, передбачених законодавством України з наступним відшкодуванням вартості навчання. КНТЕУ свої зобов'язання перед відповідачем виконував відповідно до умов угоди, однак ОСОБА_1 належним чином не виконала покладені на неї угодою обов'язки. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню витрати на навчання в аспірантурі в розмірі 62960,04 грн., які складаються з наступного: оплата праці - 9400,71 грн., нарахування на оплату праці - 3412,46 грн., загально університетські витрати - 2085,87 грн., стипендія - 48061,00 грн.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2020 року позовні вимоги Київського національного торговельно-економічного університету задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київського національного торговельно-економічного університету витрати за навчання в аспірантурі КНТЕУ в сумі 62 960,04 грн. та понесені судові витрати в розмірі 1762 грн., а всього стягнути 64 722 (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн. 04 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду 17.07.2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Вказує, що оскаржуване рішення є незаконним постановлене з порушенням норм матеріального права.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач звернувся до суду не провівши жодних заходів досудового врегулювання спору. Посилання на результати ревізії фінансово-господарської діяльності КНЕУ, проведені 26.07.2017 року ДАСУ, є необґрунтованими. Зазначає, що в типовій угоді про підготовку аспіранта (докторанта) за рахунок державного замовлення, затверджена Постановою КМУ №309 від 01.03.1999 року, відсутні будь-які вимоги про повернення стипендії у разі порушення умов аспірантом, що виключає можливість та підстави стягнення виплаченої стипендії скаржнику. Позивачем не доведено порушення відповідачем п 4.1 угоди.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розглянувши справу в межах доводів поданої скарги, перевіривши подані сторонами докази, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В ст. 610 ЦК України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що наказом КНТЕУ № 3553 від 31.10.2011 ОСОБА_1 з 01.11.2011 зарахована до аспірантури університету за спеціальністю 08.00.04 «економіка та управління підприємствами», з відривом від виробництва за державним замовленням.
01.11.2011 між Київським національним торговельно-економічним університетом в особі ректора Мазаракі А.А. та ОСОБА_1 укладено угоду №6-11ад про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення.
Відповідно до п. 1 угоди передбачено, що університет здійснює підготовку аспіранта за державним замовленням в обсязі й на умовах, передбачених Положенням про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (затверджених постановою кабінету міністрів України від 01.03.99 р. № 309) та цією Угодою, а Аспірант наукова спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами, форма навчання денна, виконує індивідуальний навчальний план роботи аспіранта, бере участь у навчально-виховному процесі та громадському житті університету.
Термін навчання аспіранта ОСОБА_1 згідно угоди складав з 01.11.2011 до 01.11.2014.
Відповідно до п. 4.1 угоди передбачено, що аспірант може бути відрахований за грубе порушення Статуту, Правил внутрішнього розпорядку Університету, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, невиконання наказів ректора, вчинення протиправних дій, а також невиконання індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин, передбачених законодавством України з наступним відшкодуванням вартості навчання.
На засіданні Вченої ради КНТЕУ від 25.01.2012 затверджено тему дисертаційної роботи ОСОБА_1 та індивідуальний план роботи аспіранта, що підтверджується копією витягу з протоколу №6 засідання.
ОСОБА_1 виконала індивідуальний план за 2011/2012 за перше півріччя 2012/2013 навчальні роки, що підтверджується копією індивідуального плану роботи аспіранта.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
23.09.2013 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 01.10.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_2.
Наказом Університету № 2519 від 26.03.2013 ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.10.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_2.
20.04.2016 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку з 22.04.2016 по 22.04.2017.
Наказом Університету № 1246 від 26.04.2016 ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку з 22.04.2016 по 22.04.2017.
Наказом КНТЕУ № 1467 від 31.05.2017 ОСОБА_1 відрахована з аспірантури університету з 31.05.2017 як така, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки.
Відповідно до розрахунку, витрати на навчання в аспірантурі КНТЕУ аспіранта другого року денної форми навчання ОСОБА_1 за період 01.11.11 - 01.10.2013 становить 62960,04 грн., які складається з наступного: оплата праці - 9400,71 грн., нарахування на оплату праці - 3412,46 грн., загально університетські витрати - 2085,87 грн., стипендія - 48061,00 грн.
09.06.2017 року на адресу ОСОБА_1 позивачем було направлено лист-вимогу, в якому повідомлено відповідача про необхідність відшкодування до 01.09.2017 вартості навчання за період з 01.11.2011 до 01.10.2013 у розмірі 62960,04 грн. відповідно до розрахунку витрат на навчання в аспірантурі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд встановив, що відповідач всупереч укладеній між сторонами Угоді про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення не виконала взяті на себе зобов'язання та не приступила до занять після закінчення академічної відпустки без поважних причин, у результаті чого останню відраховано з аспірантури університету, рішення щодо відрахування відповідач не оскаржувала, а відтак зобов'язана відшкодувати вартість навчання згідно з умовами укладеної між сторонами Угоди від 01.11.2011 р. в розмірі, заявленому позивачем .
Дослідивши наявні в справі письмові докази, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, які суд вважав встановленими є доведеними, висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам Закону.
В ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII) в редакції, чинній на час відрахування відповідача, підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.
Підготовка в аспірантурі і докторантурі здійснюється за рахунок, зокрема, коштів Державного бюджету України - за державним замовленням для роботи у державному секторі народного господарства (п. 4.1 Положення про підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів).
Відповідно до п. 16 Положення про підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів, аспіранти і докторанти зобов'язані дотримуватися статуту і правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи.
За змістом п. 22 цього Положення, аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення. Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи. Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.
Доводи апеляційної скарги про невжиття позивачем заходів для досудового врегулювання спору, колегія суддів не приймає з огляду на те, що вказана обставина не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, з огляду на те, що відповідач в апеляційній скарзі не навела жодних поважних причин, через які вона не приступила до навчання після закінчення відпустки.
Доводи скарги в тій частині, що вимоги про повернення стипендії не ґрунтуються на нормах закону та договорі , колегія суддів не приймає з огляду на наступне .
Суд першої інстанції встановив, що відповідач свої зобов'язання за укладеною з університетом угодою про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення не виконала, угода недійсною у встановленому законом порядку визнана не була, своє відрахування з аспірантури відповідач не оскаржила, тому суд прийшов до правильного висновку, що відповідач повинна відшкодувати університету витрати, понесені на її навчання.
Пунктом 17 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 309 (далі - Положення), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що взаємозобов'язання аспіранта, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, та вищого навчального закладу, наукової установи визначаються в типовій угоді, якою передбачається своєчасне закінчення роботи над дисертацією, працевлаштування після закінчення аспірантури, забезпечення відповідних умов праці, надання впорядкованого житла тощо, та відповідальність сторін у разі невиконання умов типової угоди.
Згідно статуту Київського національного торговельно-економічного університету він заснований на державній формі власності.
Пунктом 7.5. статуту університету визначено, що фінансування університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень. (а.с. 50)
Відповідно до пункту 2.3. угоди про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення від 01 листопада 2011 року університет зобов'язався здійснювати виплату ОСОБА_1 державної стипендії відповідно до чинного законодавства у разі зарахування на навчання з відривом від виробництва. (а.с. 15)
Як вбачається з матеріалів справит та апеляційної скарги, відповідач не заперечує, що отримувала стипендію у період навчання.
За таких обставин, доводи скарги, що виплата університетом відповідачу у період навчання державної стипендії не є витратами на навчання, є помилковим.
Вказане узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 755/7554/18-ц, та Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 152/25/16-ц.
Крім того, витрати на навчання аспіранта відносяться до поточних видатків(витрат) загального фонду державного бюджету. КНТЕУ в розумінні статті 2 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов 'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету), а навчання аспірантів є витратами КНТЕУ, що пов'язані з навчанням. Отже, у зв'язку з порушенням аспірантом зобов'язань за Угодою, кошти підлягають поверненню до загального фонду державного бюджету через зазначені у позові (казначейські) рахунки Університету на підставі розрахунку КНТЕУ.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що виплачена відповідачу стипендія, є витратами університету на навчання відповідача і підлягає стягненню з відповідача, яка не виконала свої зобов'язання за угодою та була відрахована із аспірантури.
Доводи скарги про недоведеність порушення відповідачем п.4.1 договору є безпідставні та не доведені. Вина відповідача підтверджується наказом про її відрахування, який у встановленому порядку не оскаржено.
Враховуючи встановлені обставини справи колегія суддів вважає, що районний суд, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату стипендії та інших витрат, понесених КНТЕУ на навчання ОСОБА_1 , у зв'язку з не виконанням нею своїх зобов'язань за угодою.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, та приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги суд дійшов висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, оцінив надані докази, не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду .
Оскільки, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишається без задоволення, то і відсутні підстави для перерозподілу понесених нею судових витрат.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач
Судді