Справа № 461/7467/20
Провадження № 1-кс/461/6051/20
Іменем України
15.09.2020 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання директора TOB «Закарпатський завод малих архітектурних форм» ОСОБА_3 про скасування арешту майна -
Директор TOB «Закарпатський завод малих архітектурних форм» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/455/13-к від 22 січня 2013 року на цілісно-майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого являється TOB «Закарпатський завод малих архітектурних форм».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що слідчим управлінням Головного управління МВС України у Львівській області, правонаступником якого є Головне управління Національної поліції у Львівській області, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012070010000048 від 28.11.2012 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 365 КК України. В межах даного кримінального провадження, вищевказаною ухвалою від 22.01.2013 року накладено арешт на майно, а саме цілісно-майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що 01.05.2014 року у відповідності до п.2 ч.1 ст. 284 КПК Україні органом досудового розслідування прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12012070010000048. Просить клопотання задоволити.
Заявник в судове засідання не з'явився, однак на електронну адресу суду скерував клопотання, у якому провив розгляд справи проводити без його участі, клопотання підтримує, просить таке задоволити.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явилися, однак від слідчого надійшло клопотання про розгляд справи без її участі. Окрім того, старший слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 повідомила, що слідчим управлінням Головного управління МВС України у Львівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012070010000048 від 28.11.2012 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 365 КК України. У 2014 року кримінальне провадження закрито у відповідності до п.2 ч.1 ст.284 КК України, відтак не заперечує щодо скасування арешту майна, просить клопотання задоволити.
Дослідивши матеріали клопотання та надані докази, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання необхідно задоволити, з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Згідно ч.2 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про чає та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління МВС України у Львівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012070010000048 від 28.11.2012 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 365 КК України.
Правонаступником слідчого управління Головного управління МВС України у Львівській області є Головне управління Національної поліції у Львівській області.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/455/13-к від 22 січня 2013 року на цілісно-майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Мукачево, вулиця Ужгородська.
З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, записом №61611 (спеціальний розділ) від 30 січня 2013 року в реєстрі вчинено напис про арешт нерухомого майна, яке належить TOB «Закарпатський завод малих архітектурних форм» за адресою: Україна, Закарпатська область, місто Мукачево, вулиця Ужгородська, будинок 165 на підставі Ухвали Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/455/13-к від 22 січня 2013 року.
Окрім того, як вбачається із листа слідчого управління Головного Управління Національної поліції Львівській області №1549/16/020 від 03.09.2020 року, який міститься в матеріалах справи, 01.05.2014 року у відповідності до п.2 ч.1 ст. 284 КПК Україні органом досудового розслідування прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12012070010000048. Також повідомлено, що при закритті кримінального провадження рішення про скасування арешту майна не приймалося.
Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрито постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування. Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Крім того, аналогічну позицію сформовано у постанові від 24 квітня 2018 року у справі N202/5044/17, у якій позивач, який не був учасником кримінального провадження, просив зняти арешт з квартири, накладений у порядку, визначеному КПК України 2012 року, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій, які, встановивши, що спірне майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, вказали, що клопотання власника майна має розглядати слідчий суддя за місцем досудового розслідування в кримінальному провадженні або суд під час судового розгляду.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном і ніхто не може бути протизаконно обмежений в реалізації свого законного права власності.
Вказаний арешт накладався в межах кримінального провадження №12012070010000048 від 28.11.2012 року, яке закрито, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Майно, на яке накладено арешт перебуває у спільній частковій власності TOB «Закарпатський завод малих архітектурних форм». Відтак, суд вважає, що в подальшому обтяженні майна відпала потреба.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та законним, а тому підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання директора TOB «Закарпатський завод малих архітектурних форм» ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задоволити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22 січня 2013 року на нерухоме майно, яке належить TOB «Закарпатський завод малих архітектурних форм», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Мукачево, вулиця Ужгородська, будинок 165.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1