16 вересня 2020 р.Справа № 520/1470/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.04.20 року по справі № 520/1470/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою Кабінету міністрів України № 159 від 21.02.2001 без урахування постанови Кабінету міністрів України № 649 від 22.08.2018.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно зменшив розмір суми підвищення пенсії позивача з 100% до 50 % з 01.01.2018 та до 75% з 01.01.2019.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019 по 04.09.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019 по 04.09.2019, здійснивши виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 по 04.09.2019 однією сумою.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, позивач з 13.05.2015 отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Харківського обласного військового комісаріату у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб.
Після проведеного перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та процентної надбавки за вислугу років 50%, а також підвищення пенсії з 01.01.2018 на 50% та з 01.01.2019 - 75%, пенсія обчислена з розміру 65% грошового забезпечення, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом перерахунку пенсії за пенсійною справою № 2001018116 - Міноборони.
Позивач через свого представника звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив перерахувати та виплачувати йому пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з виплатою компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Листом №2009/02.2-20 від 22.01.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 нараховані пенсійні виплати здійснювались та здійснюються своєчасно, у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159 немає підстав.
Не погоджуючись із діями відповідача, які полягають у виплаті позивачу лише 50% суми підвищень пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, 75 % суми підвищення з 01.01.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини третьої (четвертої) статті 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції на момент призначення пенсії), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Як вбачається з наведеної норми права, вказана норма не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.
Водночас, Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у звязку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (набрання чинності з 01.01.2017).
Отже, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова №103 в редакції на момент її прийняття) встановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р.
Як свідчать матеріали справи, позивачу з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії відповідно до вимог Постанови № 103, відповідно до якого підвищення пенсії позивача складає 2455,38 грн., з них до сплати з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення у сумі 1227,69 грн.; з 01.0.2019 по 31.12.2019 75% від підвищення у сумі 1841,54 грн. та з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення у сумі 2455,38 грн.
Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
При цьому, Постанова Кабінету Міністрів України № 103 в період з 01.01.2018 по 04.03.2019 була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність (ст. 63 Закону № 2262-ХІІ в попередній редакції), а також не враховувати Постанову № 103.
Таким чином, відповідач, виплачуючи 50 % підвищення до пенсії позивача, перерахованої з 01.01.2018, згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 103 та № 704 від 30.08.2017, діяв у відповідності до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 та не порушив вимог ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.
Враховуючи вказане вище, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 та зобов'язання відповідача перерахувати та виплати відповідні суми пенсії не підлягає задоволенню.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Отже, у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
З таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що з 05.03.2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, а дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05.03.2019 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, є протиправними.
В цій частині висновок суду та встановлені судом обставини учасниками справи не заперечуються.
Водночас, колегія суддів зазначає, що обмеження судом першої інстанції задоволення вимог позову щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу виплати позивачу 75% суми підвищення до пенсії та зобов'язання здійснити виплату пенсії у 100% розмірі підвищення датою 04.09.2019, з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", є помилковим з огляду на таке.
Так, враховуючи вже зазначене вище рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 (набуло законної сили 05.03.2019), позивач з цієї дати (05.03.2019) набув право на виплату пенсії у 100% розмірі підвищення пенсії, тобто визнано неправомірним положення постанови Кабінету Міністрів України №103, якими визначався порядок виплати проведеного перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII.
Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набула чинності 04.09.2019, установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Норми вказаної Постанови № 804 за змістом дублюють норми п. 1, 2 Постанови № 103, яка в судовому порядку була визнана протиправною та нечинною.
Відповідно ч. 2 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до другого речення ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З вказаної вище норми права вбачається імперативне правило заборони зменшувати розмір пенсії при проведенні наступних перерахунків пенсії, в тому числі проведених в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зауважує, що фактично вищевказана Постанова № 804, з урахуванням вже визначеного позивачу з 05.03.2019 права на виплату пенсії у 100% розмірі підвищення пенсії, з 04.09.2019 обмежує розмір гарантованого позивачу пенсійного забезпечення у 2019 році 75 % сумою підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, тобто вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України є таким, що звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача на законодавчо встановлений розмір пенсійного забезпечення.
З урахуванням наведеного колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки Постанова № 804 набрала чинності 04.09.2019, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05.03.2019 по 04.09.2019 (включно).
З огляду на закріплене в статті 63 Закону № 2262-ХІІ правило недопустимості зменшення розміру пенсії, колегія суддів уважає, що позивач з 05.03.2019 набув право на виплату пенсії в повному розмірі, яке не може бути обмежено в подальшому підзаконним нормативно-правовим актом.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції уважає, що Постанова № 804 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, а виплата позивачу пенсії має здійснюватися в розмірі, визначеному станом на 05.03.2019, без обмеження виплати пенсії в такому розмірі датою 04.09.2019.
Оскільки починаючи з 01.01.2020 виплата пенсії проводиться з урахуванням 100 % суми підвищення, то належним способом захисту порушених прав в цьому випадку слід вважати зобов'язання відповідача виплатити заборгованість з пенсійних виплат за період з 05.03.2019 по 31.12.2019, яка утворилася внаслідок зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати 75 відсотків суми підвищення пенсії.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, та приймаються колегією суддів в якості належних.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою Кабінету міністрів України № 159 від 21.02.2001 без урахування постанови Кабінету міністрів України № 649 від 22.08.2018, колегія суддів зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (надалі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року (надалі - Порядок).
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Згадані вище статті 2, 3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З урахуванням тієї обставини, що заборгованість по пенсії позивача не нараховувалась та не виплачувалась, вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату суми компенсації втраченої частини доходів є передчасною.
Інші доводи апеляційної скарги позивача на висновки колегії суддів не впливають.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 в частині обмеження датою 04.09.2019 задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті позивачу лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію позивачу за період з 05.03.2019 прийняте без дотриманням норм матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог в цій частині.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року по справі №520/1470/2020 скасувати в частині обмеження датою 04.09.2019 задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, здійснивши виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 однією сумою.
Прийняти в цій частині постанову про задоволення позовних вимог.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019 з 04.09.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019 по 31.12.2019, здійснивши виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 по 04.09.2019 однією сумою за виключенням фактично виплачених сум.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 по справі № 520/1470/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 21.09.2020 року