ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 вересня 2020 року м. Київ № 640/10087/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду в адміністративній справі
за позовомПриватного акціонерного товариства "Компанія "Райз"
до треті особи Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 1) Іноземна юридична особа "Nibulon S.A.", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Дікманн Сідс Україна", 3) Акціонерне товариство "Альфа - банк", 4) Національний банк України.
провизнання неправомірними дій, визнання неправомірною та нечинною вимоги,
за участю:
представника позивача - Шпички Михайла Івановича (дов. б/н від 01.06.2020),
представника відповідача - Юлдашева Юрія Михайловича (дов. від 01.09.2020 № 7011/9.1/22-20),
представника третьої особи 1 - Васильєва Андрія Олександровича (ордер серії ВЕ № 1013853 від 09.06.2020),
представника третьої особи 2 - не прибув,
представника третьої особи 3 - не прибув,
представника третьої особи 4 - не прибув,
Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В., що полягають у безпідставному, систематичному здійсненні викликів голови та членів наглядової ради позивача,
- визнати неправомірною та нечинною вимогу державного виконавця від 25.02.2020 №55583162, за якою від голови наглядової ради ПрАТ "Компанія "Райз" та її членів вимагається з'явитися 03.03.2020, 10.03.2020, 17.03.2020, 24.03.2020, 31.03.2020 та надати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця.
У судовому засіданні 23.06.2020 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Іноземну юридичну особу "Nibulon S.A.", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дікманн Сідс Україна", Акціонерне товариство "Альфа - банк", Національний банк України.
В наданому суду відзиві та під час судового засідання представником відповідача заявлено клопотання щодо залишення позовної заяви, на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що позивачем порушено десятинний строк на звернення до суду, оскільки оскаржувані дії відповідача вчинені 25.02.2020, а до суду позивач звернувся лише 05.05.2020, у той час, як підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку звернення з позовом, яка міститься в позовній заяві, є неповажними, оскільки прийняття рішення щодо звернення до місцевого загального суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України або звернення до окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання дій державного виконавця протиправними в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України цілковито перебуває під виключним контролем позивача і є результатом його вільного свідомого волевиявлення і усвідомленої правової поведінки як учасника спірних правовідносин. Також відповідач зазначив про те, що незнання позивачем порядку оскарження дій державного виконавця у зведеному виконавчому провадження та/або неналежне користування своїми процесуальними правами та/або порушення встановленого законом порядку оскарження дій державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні не свідчить про поважність причин пропуску позивачем процесуального строку на подання адміністративного позову до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання відповідача та зазначив про те, що ним у позовній заяви було викладено заяву про поновлення пропущеного процесуального строку звернення з позовом.
Представник третьої особи 1 у судовому засіданні підтримав клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.
Пунктами 6 та 7 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Законодавче ж обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 640/6961/19.
Пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. При цьому позовна заява підлягає залишення без розгляду виключно у випадку відсутності відповідних обставин.
Позивач просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В., що полягають у безпідставному, систематичному здійсненні викликів голови та членів наглядової ради позивача та визнати неправомірною та нечинною вимогу державного виконавця від 25.02.2020 № 55583162, за якою від голови наглядової ради ПрАТ "Компанія "Райз" та її членів вимагається з'явитися 03.03.2020, 10.03.2020, 17.03.2020, 24.03.2020, 31.03.2020 та надати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця.
Позовна заява направлена на адресу суду поштовою кореспонденцією 05.05.2020.
Як на обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду позивач посилається на те, що ним в межах 10-ти денного строку на звернення до суду, а саме, 02.03.2020, направлено поштою на адресу Святошинського районного суду м. Києва скаргу на дії, які є предметом розгляду в даній справі, однак ухвалою Святошинським районним судом м. Києва від 10.03.2020, яка була отримана 02.04.2020, вказану скаргу повернуто скаржнику. На підставі пункту 7 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України позивачем повторно подано до Святошинського районного суду м. Києва відповідну скаргу, у відкритті провадження за якою відмовлено ухвалою від 14.04.2020 та роз'яснено, що оскільки предметом скарги є оскарження дій державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, то скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а враховуючи практику Великої Палати Верховного Суду у справах №660/612/16-ц, 927/395/13, розгляд такої категорії справ має здійснюватись в порядку адміністративного судочинства. Ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 14.04.2020 була отримана позивачем 25.04.2020.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано суду копії супровідного листа від 10.03.2020 № 4-с/759/100/20 759/16206/14-ц, копії ухвал Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.2020 та від 14.04.2020.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивач з аналогічними позовними вимогами звертався до суду в порядку цивільного судочинства, тобто своєчасного виконав передбачені чинним законодавством процесуальні дії та реалізував право на звернення до суду, однак ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.2020 повернуто скаргу та ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.04.2020, яка отримана позивачем 25.04.2020, відмовлено у відкритті провадження у справі та роз'яснено, що розгляд такої категорії справ має здійснюватись в порядку адміністративного судочинства, після чого позивач в межах законодавчо встановленого десятинного строку звернувся до суду Окружного адміністративного суду м. Києва, суд вважає, що в даному випадку мали місце обставини, які можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку на звернення до суду.
Крім того судом враховано наступне.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" доповнено Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Надалі, 17.07.2020 набув чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким було внесено зміни до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його у наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином."
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином на момент отримання позивачем ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 14.04.2020 та звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва діяв пункт 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду
Керуючись статтями 123, 240, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду - відмовити.
Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.П. Огурцов