17.09.2020 Справа № 914/1216/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до відповідача Львівської міської ради
про визнання додаткової угоди укладеною, а договору оренди землі поновленим
за участю представників:
від позивача Радович О.Б.
від відповідача Кузь І.І.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до відповідача Львівської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною, а договору оренди землі поновленим.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
В судове підготовче засідання 15.09.2020р. з'явилися представники позивача та відповідача, надали усні пояснення щодо предмета спору.
Судом встановлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувають справи, за наслідками розгляду яких буде зроблено висновок про застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", що разом з іншими висновками Верховного Суду сприятиме правовій визначеності у застосуванні відповідної норми Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах.
Сторони не заперечили можливість зупинення провадження у справі.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 11.06.2020 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №159/5756/18.
Зазначену ухвалу мотивовано тим, що висновки про застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17 суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц (провадження №14-65цс18) дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Однак, у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17 Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі №920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 справу №159/5756/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 01.09.2020р.
Крім цього, ухвалою від 03.06.2020р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу №313/350/16-ц (провадження №61-15623св18) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.
Також, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №378/596/16-ц, передана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, з огляду на необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, згідно з яким, вимога про визнання договорів оренди поновленими є неналежним способом захисту порушеного права орендаря.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у справі №914/1216/19 посилається на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі". Підстави для реалізації права, передбаченого статтею 33 зазначеного Закону, є підставою позову.
Таким чином, на вирішенні Великої Палати Верховного Суду перебувають справи, в яких повинен бути висновок про застосування положень статті 33 Закону України «Про оренду землі», який у поєднанні з іншими висновками Верховного Суду буде сприяти правовій визначеності у застосуванні вказаної норми Закону України «Про оренду землі» у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (пункт 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне зупинити провадження у даній справі №914/1216/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - до закінчення розгляду справ №159/5756/18, №313/350/16-ц та №378/596/16-ц.
Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у даній справі №914/1216/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справ №159/5756/18, №313/350/16-ц та №378/596/16-ц.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити суд щодо наявності підстав для поновлення проводження у справі, в підтвердження чого надати належні докази.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено 21.09.2020р.
Суддя М.М. Петрашко