Справа № 554/1768/20 Номер провадження 22-ц/814/1713/20Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
16 вересня 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Бондаревської С.М.
суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 травня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що вона проживає у квартирі, яка належить її доньці на праві власності. Її донька ОСОБА_4 проживає зі своєю сім'єю за кордоном, тому за неї нікому заступитися і відповідачі знущаються з неї протягом 5 років. Вона неодноразово зверталася до поліції, однак ніяких заходів вжито не було. Відповідачі заражають її контактним дерматитом, лишаєм та коростою, ОСОБА_5 зіпсувала майже всі її речі, наставила плям. Від інфекції вона рятувалася маззю «Сінафлан», за 5 років витратила більш як 50 тюбиків, 26 пляшок оцту та 30 банок хлорки, через що не залишається грошей на харчування. Після обробляння в неї почало боліти серце та сльозитися ліве око. Це призвело до того, що вона замінила замки на вхідних дверях. Вказувала, що відповідачі викрали у неї ключі від квартири, після цього неодноразово проникали до квартири і заражали її речі інфекцією. Зазначала, що ОСОБА_5 та її син - ОСОБА_6 перетворили її життя на жахіття. 26 жовтня 2019 року вона викликала поліцію з приводу зараження її речей лишаєм, ОСОБА_6 обіцяв повернути її ключі, але не повернув. Крім того, ОСОБА_6 погрожував, що заразить її та її дівчат страшною хворобою, пошкодив її речі в квартирі та викрав кредитну картку «Приватбанку» і зняв з неї гроші. Згідно виписки з банку ним знято 7 000 грн.
Вказувала, що вищезазначеними діями відповідачі завдали їй моральну шкоду шляхом приниження честі і гідності, яку вона оцінює у 8 000 грн. та просила стягнути з відповідачів вказану суму на її користь.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 травня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовну заяву у повному обсязі.
Вказувала, що відповідачі своїми незаконними діями завдали їй душевні, фізичні та психологічні страждання, що викликало у неї погіршення здоров'я, негативні емоції й переживання, створило дискомфорт у її повсякденному житті та у зв'язку з характером та глибиною моральних страждань, які вона відчувала і відчуває до цих пір, вона оцінює заподіяну їй моральну шкоду у 8 000 грн.
Вважає, що районний суд на ці важливі обставини не звернув уваги і не захистив її права, чим порушив вимоги ст. 5 ЦПК України та відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України - не в достатній мірі з'ясував обставини справи.
Відзив відповідачів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції - не надходив.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 .
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - є її сусідами та проживають у квартирі АДРЕСА_2 .
Позивач позовні вимоги обґрунтовувала тим, що своїми діями, які полягають у зараженні її інфекціями, псуванні її речей, проникненні до квартири та викраденні її майна відповідачі спричинили їй моральну шкоду.
За змістом положень ст. ст. 4, 5 ЦПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України позов може бути подано особою виключно для захисту порушеного, не визнаного або оспорюваного права і обраний позивачем спосіб захисту повинен відновлювати таке право.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування /ч.1 ст. 77 ЦПК України/.
Відповідно до ч. 1 ст. 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За нормами ч. 1, п. п. 2, 3 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цією статтею.
Вирішуючи спір по суті на підставі наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спричинення відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_8 моральної шкоди ОСОБА_1 , яку вона оцінює у 8 000 грн., не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки судом не встановлено факту спричинення останній шкоди саме відповідачами, протиправності дій заподіювачів шкоди, а отже і причинно-наслідкового зв'язку між фактом спричинення шкоди та протиправними діями, на які посилається позивач, а відтак порушення її права відповідачами не доведено.
З урахуванням встановлених обставин, районний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування відповідачами моральної шкоди позивачу, обґрунтовано відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_1 та вирішивши питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з віднесенням їх на рахунок держави.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права та не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 травня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2020 року.
Головуючий: Бондаревська С.М
Судді: Пилипчук Л.І.
Чумак О.В.