18 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 420/1329/19
адміністративне провадження № К/9901/22123/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
28.08.2020 Чумаченко С.О. , представник ОСОБА_1 , подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 у цій справі.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Касаційна скарга позивача не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС, згідно з яким у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження позивач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС.
Згідно з цим пунктом підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС).
Системний аналіз положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язково умовою підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, є подібність правовідносин, у яких суд апеляційної інстанції застосував (не застосував) норму права інакше, ніж Верховний Суд.
Подібність правовідносин визначається встановленими у справі обставинами.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі судами першої та апеляційної інстанцій, позивач наводить доводи про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та інакше, ніж ця норма застосована Верховним Судом в постанові від 21.05.2019 у справі №1940/1610/18.
Так, у справі 420/1329/19, по перегляд судових рішень першої та апеляційної інстанцій якої подана касаційна скарга, суди попередніх інстанцій встановили, що строки кредитного договору між банком та позивачем не змінили валюту зобов'язань за кредитом, який був виданий в доларах США. Сума прощеного боргу складалася із заборгованості по кредитую: процентів та пені, з яких заборгованість по кредиту склала 86' 247,61 грн доларів США (2' 008' 520,89 грн за курсом НБУ) на дату прощення боргу (25.03.2015).
У зв'язку з тим, що зміни валюти за кредитом не було, суди першої та апеляційної інстанцій не застосували норму пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
У постанові від 21.05.2019 у справі №1940/1610/18 Верховний Суд не зробив висновок, що норми зазначеного пункту Податкового кодексу України застосовуються незалежно від того, чи мало місце зміна валюти зобов'язань за кредитом, виданим в іноземній валюті. Верховний Суд у цій справі не погодився з доводами контролюючого органу, що зміни валюти не було, та визнав правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень про донарахування позивачу суми грошових зобов'язань.
Отже, посилання позивача в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №1940/1610/18 не може вважатися, що касаційна скарга відповідає нормі абзацу другого пункту 4 частини другої статті 330 КАС, оскільки в цій постанові Верховний Суд застосував норму пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України до інших фактичних обставин.
Не може бути підтвердженням, що касаційна скарга відповідає вимогам зазначеної норми, і посилання позивача в касаційні скарзі на застосування судами попередніх інстанцій норм підпунктів 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України без врахування висновку Верховного Суду в постановах від 06.02.2020 у справі №821/543/16, від 19.02.2019 у справі №820/6323/17, від 15.05.2018 у справі №809/1578/17, оскільки позивач, як свідчить зміст оскаржуваних ним судових рішень, не вказував про порушення цих норм контролюючим органом при проведенні перевірки як підставу позову, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій відповідні обставини не встановлювали і зазначені норми не застосовували.
Доводів, що позивач заявляв і таку підставу позову, а суди попередніх інстанцій їй не дали оцінку, касаційна скарга не містить.
З урахуванням змін до КАС, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає поверненню як така, що не містить викладення підстав касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяЄ.А. Усенко