Провадження № 11-кп/803/2912/20 Справа № 176/1230/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
14 вересня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року про заміну засудженому ОСОБА_7 невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року замінено засудженому ОСОБА_7 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Краматорського міського суду Донецької області від 01.08.2017 року, більш м'яким у виді обмеження волі на невідбутий строк покарання 2 роки 7 місяців 13 днів.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що засуджений своєю поведінкою під час відбування всього строку покарання довів, що став на шлях виправлення, зокрема був працевлаштований на виробництві, отримав робітничу професію, приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу, виконує роботи по благоустрою колонії, має 4 заохочення, стягнень не має, тому суд прийшов до висновку про можливість застосування ст. 82 КК України відносно засудженого ОСОБА_7 , так як матеріали особової справи засудженого об'єктивно свідчать про те, що засуджений став на шлях виправлення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, якою відмовити в застосуванні ст. 82 КК України до засудженого ОСОБА_7 ст. 82 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з характеристики засудженого встановлено, що за весь час відбування покарання останній має 4 заохочення за підсумками роботи у 2018-2019 роках, які надано формально, оскільки судом не досліджено матеріали щодо офіційного працевлаштування засудженого, засуджений не працевлаштований на виробництві установи, проте отримував заохочення за роботу.
Крім того, прокурор зазначає, що суд не врахував характеристику особи засудженого, якого засуджено за вчинення умисного злочину до 5 років 6 місяців позбавлення волі, та до кінця строку відбуття покарання якого залишився значний строк.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення і з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити.
Засуджений в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
При цьому, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим, певного строку покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до роз'яснень, які викладено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
Як слідує зі змісту роз'яснень вищевказаної постанови, положення про те, що засуджений став на шлях виправлення означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Таким чином, однією з умов застосування до засудженого положень ст. 82 КК України і призначення йому більш м'якого покарання є те, що він став на шлях виправлення. Про вказане може свідчити його сумлінна поведінка і ставлення до праці.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції виконані належним чином.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув клопотання засудженого ОСОБА_7 , дослідив необхідні матеріали провадження та особової справи і дійшов обґрунтованих висновків, що засуджений довів своє виправлення, у зв'язку з чим до нього може бути застосовано положення ст. 82 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_7 по даному провадженню засуджений вироком Краматорського міського суду Донецької області від 01.08.2017 року за ч. 2 ст. 309 КК України та на підставі ст. 71 КК України засуджений до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
Дослідженням матеріалів встановлено, що засуджений ОСОБА_7 з 27.09.2017 року утримувався в УВП №6, заохочень та стягнень не мав.
Починаючи з 16 лютого 2018 року засуджений відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26)», де характеризувався позитивно, мав 4 заохочення у вигляді подяки від 31.07.2018 року, 27.12.2018 року, 22.07.2019 року, 08.10.2019 року за підсумками роботи та виконання покладених обов'язків, а також за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до праці, стягнень не мав.
Виходячи з даних характеристики ОСОБА_7 вбачається, що засуджений на виробництві установи був працевлаштований в період з 01.03.2018 року по 01.09.2018 року в «Ливарному виробництві», протягом всього іншого часу протягом всього строку виконує роботи по благоустрою колонії, прилеглих територій, поліпшення житлово-побутових умов засуджених, до суспільно-корисної праці відноситься добре та відповідально, поставлені завдання виконує вчасно та якісно, приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу, а саме «Фізкультура та спорт». Відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 ОСОБА_7 закінчив у 2019 році Державний професійно-технічний навчальний заклад «Жовтоводський навчальний центр №26» і здобув професію (підвищив кваліфікацію за професією «Електрогазозварник»). Соціально-корисними зв'язками дорожить, підтримує зв'язки з рідними шляхом листування та отримання посилок. Провину в скоєному злочині визнає, в заподіяному розкаюється.
Задовольняючи клопотання, судом враховано, що за період відбування покарання засуджений має 4 заохочень, стягнень немає, був працевлаштований на виробництві, отримав робітничу професію, приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу, виконує роботи по благоустрою колонії.
Аналізуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну йому невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, оскільки останній своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_7 засуджено за вчинення умисного злочину до 5 років 6 місяців позбавлення волі, та заохочення надано формально, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки досліджені судом першої інстанції докази підтверджують те, що засуджений своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, відповідно до наданої характеристики засуджений вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнає, розкаявся у вчиненому, а тому засуджений заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Судом досліджені всі обставини, які мали значення для прийняття по справі законного і обґрунтованого рішення.
Також враховується, що заміна невідбутої частини покарання більш м'якою застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до ОСОБА_7 може бути застосована заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
З огляду на вищевикладене доводи прокурора не спростовують висновки суду першої інстанції про можливість задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 , а також не свідчать про недоведення засудженим того, що він став на шлях виправлення та про відсутність підстав для заміни йому невідбутої частини покарання більш м'якою, а тому ці доводи апеляційний суд розцінює як непереконливі, у зв'язку з чим вважає оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року про заміну засудженому ОСОБА_7 невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3