ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13488/20
провадження № 1-кс/753/2928/20
"03" вересня 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016100040007667 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 ,
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві ОСОБА_4 за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване такими обставинами.
У провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040007667 від 01.06.2016, фактом вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим 01.10.2015 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 286 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
Так, 01 жовтня 2015 року Солом'янським районним судом м. Києва у відкритому судовому засіданні розглянуто кримінальне провадження, зареєстроване до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100090000900 від 02.02.2014, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке відбувалось за участі сторін та інших учасників кримінального провадження, у тому числі за безпосередньої участі обвинуваченого ОСОБА_5 . За результатами розгляду судом постановлено вирок, відповідно до якого ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання - 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а також постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 125 771,09 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., яке набрало законної сили 21.12.2015, та сторонами не оскаржено.
На виконання вироку в частині реалізації призначеного покарання у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, Солом'янським районним судом м. Києва до кримінально-виконавчої інспекції Дніпровського району м. Києва направлено копію вироку від 01.10.2015.
Крім того, на виконання вироку від 01.10.2015 в частині стягнення з ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди Солом'янським районним судом м. Києва до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві направлено виконавчий лист № 1-кп/760/198/15 від 01.10.2015, та встановлено строк пред'явлення до виконання до 21.12.2016. Однак після вжитих заходів реагування вирок Солом'янського районного суду м. Києва обвинуваченим ОСОБА_5 не виконано.
Тобто, ОСОБА_5 , в період часу з 01.10.2015 по теперішній час, достовірно знаючи про вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01.10.2015, відповідно до якого останнього визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а також постановлено стягнути з ОСОБА_5 матеріальну та моральну шкоду загальний розмір якої становить 225 771,09 грн., що набрав законної сили 21.12.2015, діючи з прямим умислом, спрямованим на невиконання вирок Солом'янського районного суду м. Києва, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення п. 1 ст. 129-1 Конституції України,відповідно до якого судові рішення є обов'язковими для виконання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не виконував вирок суду, шляхом навмисного ухилення від його виконання.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні умисного невиконання вироку суду, що набрало законної сили, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
05.11.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 13.06.2016; копіями матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 , який перебуває на обліку у Дніпровському РВ КВІ м. Києва управління ДПтС України в м. Києві та Київській області; копіями матеріалів виконавчого провадження Відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві; іншими матеріалами кримінального провадження.
В порядку ст. 177 КПК України встановлені ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Враховуючи, що ОСОБА_5 , 05.11.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України, підозрюваний достеменно знаючи про кримінальну відповідальність за вчинення ним злочину середньої тяжкості, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, довгий час не з'являється до органів досудового розслідування та може переховуватися від органів досудового розслідування, та/або суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, про те з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями відсутні.
Також, до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв'язку з тим, що така міра обмеження особистої свободи буде абсолютно не дієвою, зважаючи на обставини кримінального правопорушення та встановлені і обґрунтовані у даному клопотанні ризики. Крім того даний захід є не дієвим та не забезпечить виконанню покладених на ОСОБА_5 обов'язків.
Відповідно до п. 5 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три років.
Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше судимий, та підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, та беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та не з'являється на слідчі дії, його місцезнаходження органами досудового розслідування не встановлено. Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відносяться до категорії середньої тяжкості, та за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Клопотання мотивоване тим, що до слідчого судді внесене клопотання про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але його місцезнаходження невідоме.
Заслухавши прокурора та дослідивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 4 статті 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, зокрема, не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що у них відсутні достатні докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а саме: до клопотання не додано сирок суду у невиконанні якого підозрюється ОСОБА_5 .
Більше того, надані стороною обвинувачення докази не доводять, що ОСОБА_5 був повідомлений про підозру у встановленому ст. 278 КПК України порядку.
Зважаючи на викладене підстави для надання дозволу на його затримання відсутні.
Керуючись статтею 189 КПК України, слідчий суддя
У наданні дозволу на затримання з метою приводу ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: