Єдиний унікальний номер 725/3851/20
Номер провадження 3/725/2942/20
09.09.2020 року.Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.184 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст.150 СК України щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 04 серпня 2020 року, близько 15:30год. залишилася без належного нагляду зі сторони матері, внаслідок чого випала з вікна будинку АДРЕСА_2 .
09 вересня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у справі, з підстав викладених у ній. Вказувала на те, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено її вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у зв'язку із чим, просила провадження у справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у справі слід закрити, виходячи з наступних підстав:
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Так, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року(із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Отже, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно чи не в повному обсязі.
Втім, матеріали справи не містять належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 , як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов'язки по вихованню дитини та її дії мають систематичний характер.
Натомість, судом встановлено, що ОСОБА_1 є хорошою, турботливою матір'ю та належним чином дбає про своїх дітей.
Так, згідно довідки англомовного навчального центру від 08 вересня 2020 року, ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони, займається з дітьми, розвиває їхні здібності, її старша донька ОСОБА_3 навчається у даному центрі вже більше двох років.
Згідно вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи те, що працівниками поліції не долучено до матеріалів справи належних доказів, які б свідчили про систематичне ухилення ОСОБА_1 від виконання свої батьківських обов'язків, а випадок, який трапився 04 серпня 2020р. з малолітньою ОСОБА_2 , є одиничним, суд приходить до висновку про відсутність у діях останньої складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Крім того, як вбачається із диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП, особа підлягає відповідальності саме за ухилення від виконання батьківських обов'язків по відношенню до її неповнолітніх дітей.
Відповідно до вимог ч.1 ст.31 та ч.1 ст.32 ЦК України малолітня особа - це фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, а неповнолітня - це особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Разом з тим, як було встановлено судом, працівниками поліції було складено відносно ОСОБА_1 протокол за ухилення її від виконання батьківських обов'язків відносно своєї неповнолітньої дочки, в той час, як ОСОБА_2 є малолітньою особою.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.9,33,124,247,283-285,294 КпАП України,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. В. Вольська-Тонієвич