Справа № 713/1589/20
Провадження №2-н/713/91/20
іменем України
16.09.2020 м. Вижниця
Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Осокін А.Л., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергією з ОСОБА_1 , за період з листопада 2019 року по червень 2020 року в сумі 2885 гривень,
Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за природний газ з ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали заяви прихожу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.167 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
У відповідності до статті 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суд, на виконання вимог частини 5 статті 165 ЦПК України звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи.
За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС у Чернівецькій області, фізична особа ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрована та не проживає.
Вказане означає, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання(перебування) фізичної особи, суд відмовляє у видачі судового наказу.
У зв'язку з викладеним суд вирішує, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 163,165 ЦПК України, суд,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергією з ОСОБА_1 .
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення причин, що стали підставою для прийняття відповідного рішення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд м. Вижниця протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А. Л. Осокін