Справа № 708/1009/20
Номер провадження № 2/708/202/20
16 вересня 2020 року
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Медведівської сільської ради до Чигиринської районної державної адміністрації про визнання права власності,
Позивач Медведівська сільська рада в порядку цивільної юрисдикції звернулася до суду з позовом до Чигиринської районної державної адміністрації про визнання права власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами дитячий навчальний заклад "Світанок", розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Під час вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб'єктний склад спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Згідно з ч. 2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є спір про право власності на нерухоме майно, а сторони є юридичними особами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «…» питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «…». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Виходячи з того, що між сторонами виник спір, пов'язаний із здійсненням господарської діяльності позивача, суддя доходить висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а з врахуванням суб'єктного складу сторін, спір у даній справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства, що узгоджується з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З врахуванням цього, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження в даній справі у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
А згідно з ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений права з цими вимогами звернутися до відповідного господарського суду, тобто, до Господарського суду Черкаської області.
На підставі викладеного та, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України,
У відкритті провадження за позовом Медведівської сільської ради до Чигиринської районної державної адміністрації про визнання права власності - відмовити.
Роз'яснити право позивачу звернутись з даним позовом до Господарського суду Черкаської області в порядку господарського судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі невідкладно надіслати позивачу разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.Г. Івахненко