про повернення касаційної скарги
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 300/2412/19
провадження № К/9901/22538/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,
перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2020 у справі № 300/2412/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-буд-бізнес» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,
До Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2020 у справі № 300/2412/19.
За правилом частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, відповідно до якого розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший названого пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий цього самого пункту).
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені», а також визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)».
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без статусу юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Під час вивчення матеріалів касаційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України Верховний Суд встановив, що касаційна скарга підписала завідувач сектору правової роботи Богусевич Г.С., яка діє на підставі копії положення від 02.02.2017 № 124 «Про Сектор правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області», копії положення від 12.06.2017 № 924 «Про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області», а також копії довіреності від 26.03.2020 № 40-704-10/2471-20.
Водночас документи, надані на підтвердження наявності у Борусевич Г.С. повноважень здійснювати представництво інтересів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, не зазнали жодних змін після набрання чинності Законом України від 18.12.2019 № 390-ІХ та не містять положень про можливість завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області здійснювати представництво інтересів скаржника у порядку його самопредставництва.
Також суд касаційної інстанції зазначає, що означена справа не є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою), в яких передбачена можливість здійснення представництва інтересів скаржника на підставі довіреності.
Своєю чергою у Єдиному реєстрі адвокатів України немає відомостей про те, що Богусевич Г.С. має статус адвоката й до касаційної скарги такий документ не був долучений.
Отже, заявник не надав суду касаційної інстанції доказів щодо належного уповноваження Богусевич Г.С. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України у значенні статті 55 КАС України.
Пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема, якщо касаційна скарга не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати.
Беручи до уваги те, що Верховному Суду не надано документів, які б належно підтверджували наявність у Богусевич Г.С. статусу адвоката або особи, що діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва, касаційну скаргу належить повернути особі, яка її подала.
Керуючись положеннями частини третьої статті 55 та приписами пункту першого частини п'ятої 332 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2020 у справі № 300/2412/19 повернути скаржнику.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати своє право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя А.А. Єзеров