Справа № 953/2700/20
н/п 2/953/1509/20
про відкладення судового засідання
"17" вересня 2020 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючий суддя - Якуша Н.В.
за участю секретаря судових засідань - Коваль А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Харкові цивільну справу №953/2700/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача з вимогами про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Сторони у судове засідання не з?явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток зі зворотним повідомленням, причина неявки відповідача ОСОБА_3 -заява про відкладення слухання справи у зв'язку з поганим самопочуттям, представника позивача - суду не відомі.
Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Щодо заяви відповідача, то зазначає наступне.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави (ст. 2 ЦПК України).
Тому, суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Суд роз'яснює, що постанова Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року не зупинила роботу судів і не містить заборони участі сторін у судових засіданнях, з 12 травня 2020 року дозволена робота адвокатських офісів, а з 01 червня 2020 року Україна перейшла на 3 етап карантинних послаблень, а тому відповідач має право скористатися правовою допомогою представника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 213, 223, 260, 261 ЦПК України, суд -
Судове засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди відкласти до 05 листопада 2020 року о 14 годині 00 хвилин.
У судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя -