справа №380/4995/20
15 вересня 2020 року зал судових засідань №7
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Тронка О.В.,
за участю представників:
позивача Кендзьора Р.Т.,
представника позивача Раданович Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича (місцезнаходження: вул.Вузька, 3, м.Львів, 79008), в якій просить визнати протиправним рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича про накладення на позивача адміністративного стягнення за невиконання рішення суду та скасувати постанову від 03.06.2020 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.06.2020 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області в межах виконавчого провадження №61227520 виніс постанову про накладення на нього штрафу в розмірі 1700,00 грн, за невиконання рішення суду. Вважає дану постанову про накладення штрафу незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням чинного законодавства. Вказує на те, що підставою для накладення штрафу є черговий акт про невиконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.04.2020. Зазначає, що повністю згідний із змістом виконуваного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.11.2016, однак вважає, що у частині, в якій виданий виконавчий лист №450/243/15-ц від 04.06.2019, рішення не містить прямого обов'язку для нього на вчинення дій, а є його правом, що визначене судом при вирішенні спору про реальний розподіл будинковолодіння та земельної ділянки та при цьому не порушує прав стягувача ОСОБА_2 на користування виділеним їй майном, а тому не підлягає до примусового виконання. У зв'язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.
Від відповідача відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.
Ухвалою суду від 01.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2016 року у справі №450/243/15-ц за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про реальний розподіл будинковолодіння та земельної ділянки, позов задоволено. Рішення суду набрало законної сили 28.03.2017 року.
04.06.2019 року Пустомитівським районним судом було видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 28.11.2016 року у справі 450/243/15-ц, в якому було зазначено наступне: " ОСОБА_1 необхідно владувати санвузол в приміщенні 2-1 - площею 3.16 кв.м. та коридор в приміщенні 2-8 площею 4-67 кв.м. влаштувати проектну прибудову сходів для влаштування входу в запропоновану йому частину будинку через приміщення під літ. 2-8".
10.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61227520 щодо заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа №450/243/150-ц, виданого 04.06.2019 року Пустомтівським районним судом Львівської області та встановлено боржнику строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Також вказаною постановою було стягнуто з боржника основну винагороду у сумі 8408, 00 грн.
27.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем було складено акт, яким встановлено, що при виході за адресою виконання рішення суду, боржником рішення не виконано.
03.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем винесено постанову про накладення штрафу ВП №61227520 при примусовому виконанні виконавчого листа №450/243/15-ц, виданого 04.06.2019 року Пустомитівським районним судом Львівської області, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 1700 грн., за невиконання рішення суду.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Отже, виконавець зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Частиною другою статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, передбачена статтею 75 Закону №1404-VIII.
Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що безумовною підставою для накладення штрафу є невиконання рішення суду та постанови про відкриття провадження у визначений строк, за умови, що судове рішення не виконується боржником без поважних причин, тобто, коли він має реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не робить цього.
З аналізу вказаних норм випливає, що Законом №1404-VІІІ встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. Тому на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як встановлено судом, боржник не мав можливості здійснити добровільне виконання рішення суду у строк визначений державним виконавцем. Проте, ним вчинялись дії щодо виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, а саме: звернення з заявою до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність (від 15 серпня 2019 року), яка була задоволена та про що було винесено відповідне рішення №3091 від 10 вересня 2019 року; подання документів до ЦНАП з приводу надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з кадастрової карти (26 вересня 2019 року): подання документів до ЦНАП з приводу видачі довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та їх розподіл за власниками (26 вересня 2019 року); укладення угоди з землевпорядною організацією щодо виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, який розроблений та погоджений відділом містобудування та архітектури Пустомитівської РДА (№ 2082/02-07 від 20.12.2019 року); звернення до відділу містобудування та архітектури Пустомитівської РДА про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки та отримання відповіді № 20/01-14 від 21.02.2020; отримання витягу з державного земельного кадастру від 26.02.2020; подання заяви від 28.02.2020 про затвердження проекту землеустрою; отримання рішення Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №3925 від 12 березня 2020 року; отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.05.2020; отримання інформаційної довідки №211131188 від 02.06.2020; винесення землевпорядною організацією меж земельної ділянки та прийомка-передача межових знаків на зберігання згідно акту від 13.06.2020; замовлення окремих будівельних матеріалів, купівля вхідних дверей, доставка частини будівельних матеріалів на будівельний майданчик до об'єкта.
При цьому, позивачем надані докази скерування вищезазначених документів Приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області ОСОБА_4 .
Таким чином, держаним виконавцем, без врахування поважних, об'єктивних та незалежних від волевиявлення боржника причин невиконання рішення суду, винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн на ОСОБА_1 .
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови покладено на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області не доведено правомірності застосування до ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про накладення штрафу від 03.06.2020 у ВП №61227520 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в розмірі 1700,00 грн.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна